Преображенська церква є одним із найстаріших храмів Ужгорода і наказом управління культури Закарпатської ОДА включена до списку пам’яток архітектури місцевого значення. Збудована у 1802 році, церква спочатку діяла як греко-католицька, у часи комунізму була віддана під обчислювальний центр університету й перебудована, і лише 1992 року була повернута громаді. Але вже – як церква православна.
Як розповів кореспонденту Закарпаття онлайн настоятель храму, отець Іоанн, заміна куполів знадобилась, бо «старі вже протікають»: «коли храм відбудовувався у 90-х роках, над куполами працювали тільки столяри, жерстяники купола не крили». Священик запевнив, що форму куполів не змінюватимуть – вони залишаться у колишньому восьмигранному вигляді, проте «трохи збільшеними».
Натомість головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба обурюється: куполи на церкві, за його словами, не можуть бути «більшими чи меншими, ширшими чи вужчими». «Преображенська церква на Цегольнянській – це перший греко-католицький храм, будівля віднесена до пам’яток архітектури місцевого значення і свавільничати там не можна». Олександр Васильович розповів, що за погодженнями на реконструкцію куполів церкви у міське управління архітектури ніхто не звертався. «Зі мною нічого не погоджували, я нічого не знаю про плани, які б стосувались зміни зовнішнього вигляду будівлі. Інформацію щодо проведення робіт із заміни куполів без відповідних на це дозволів я вже надав у єпархію».
При цьому додав, що інформацію про реконструкцію довів до відома керівництва обласної служби з охорони культурної спадщини, бо ж Преображенська церква внесена в перелік охоронних об’єктів наказом обласного управління культури. Розповів, що на місце виїхали представники служби охоронної спадщини і пообіцяв «обов’язково контролювати ситуацію». За деякий час після згаданої розмови в редакцію зателефонував настоятель храму отець Іоанн – уточнити, що купола «просто відновлять, нові будуть такі самі, як старі, ні форму, ні розмір їх змінювати не будуть»…
Однак, навіть «просто реконструкція» без зміни форми й вигляду куполів, але і без необхідних на це експертних висновків та дозволів, викликає обурення в головного спеціаліста управління культури ОДА з питань охорони культурної спадщини Томаша Сопка. Так, посадовець розповів, що жодних погоджень на роботи обласна служба охорони культурної спадщини також не давала, хоч такі питання обов’язково мають обговорюватись на архітектурній містобудівельній раді. «Преображенська церква знаходиться в історичному ареалі Ужгорода, відтак, будь-які питання, які стосуються її реконструкції, мають проходити обговорення на архітектурній містобудівельній раді. Історичний вигляд будівлі був змінений із порушеннями ще в минулі часи – коли займались відновленням церкви. Продовжуються такі волюнтаристські речі й понині. Кажуть: у нас тече покрівля, треба поміняти бляху. Так будь-ласка, але ж треба узгодити – яка то має бути бляха, як і в який спосіб її крити… А потім ми дивуємось: чому стрімко змінюється і втрачається оригінальне обличчя Ужгорода», – нарікає фахівець.
Загалом проблема зміни зовнішнього вигляду будівель в Ужгороді – не нова. Експерти раз по раз наголошують на необхідності дотримання всіх визначених законодавчо процедур, які передують будь-якій реконструкції та навіть ремонтним роботам. Активісти і просто небайдужі містяни, своєю чергою, чи не вголос кричать про поступову втрату обласним центром свого унікального вигляду, в першу чергу, в історичній частині міста. Що прикро – тенденція «привнесення щось нового і прикрашання» не оминає і духовенство. Ще рік тому експерти у галузі мистецтва в усіх його проявах — обласна архітектурно-художня рада — надіслала відкритий лист на ім'я керівництва області а заразом і до преосвященних владик всіх єпархій, в якому принципово висловила свою позицію щодо неприпустимості спотворення пам'яток архітектури сакрального мистецтва. Однак, на жаль випадки діянь “на власний розсуд” і зустрічаються й понині. Так, за словами головного архітектора Ужгорода Олександра Шеби, «чесно кажучи, є певні претензії до церковних громад – в зв’язку з тим, що вони досить часто свавільничають, на жаль. Нерідко притаманне в цих колах упевнення, що їм все дозволено, і часто «церковники» не звертають уваги якраз на архітектурну спадщину. Не в останню чергу – і через пануючий нині в суспільстві своєрідний настрій: церква ніби ж упродовж семи десятиліть утискалась… Але ж це не означає, що люди без профільної освіти можуть і будуть приймати рішення, які стосуються ремонтних робіт чи реконструкції пам’яток архітектури і цінних споруд, які, до того ж, і не ними створені».
Головний архітектор Ужгорода пообіцяв: справа реконструкції куполів на Преображенській церкві перебуватиме на контролі. А головний спеціаліст обласного управління культури з питань охорони культурної спадщини Томаш Сопко ще й додав, що за необхідності буде оформлятись подання до прокуратури, як це було, наприклад, у випадку зведення незаконної забудови на охоронній території поруч із пам'яткою архітектури дерев'яного зодчества Святодухівської церкви в Колочаві.
Тетяна Кашуба, Закарпаття онлайн
Коссей Юрій Юрійович, доктор мистецтвознавства 2012-11-22 / 08:59:31
Відповідь Віктору, який написав насупне:
- невже ужгородці не знають де були могили. Куратор Ужгородського греко-католицького собору Косей Михайло, до сьогодні стверджує, що могила його батька священика Косея, пароха тієї церкви, була цинічно вирита під час будівництва нового храму. - запитайте у Косея хоч зараз. Знаю, що пишу.
Шановний Віктор, ви вводите людей в оману. Батько Михайла Коссея і мій дідо, о.Юлій Коссей, який ніколи не був парохом на Цегольні, упокоївся у Господі у 1985 р., коли Капітульний пагорб належав Ужородському Державному Університету. За Радянськохо Союзу ніхто би не дозволив поховання священника на університетському об'єкті. Похований о.Юлій на Калварії у сімейній могилі Коссеїв. Похоронну службу відправляли о.Іоан Моланич(старший), о.Миколай Кабаці та о.Василь Самош. Поруч з о.Юлієм похований і його син, куратор Ужгородського греко-католицького кафедрального собору Коссей Михайло, який пішов з життя у 2009 р. Як вам не соромно писати що він "до сьогодні стверджує" ? Ви поширюєте неправдиву інформацію
Це я 2012-11-05 / 22:07:18
Я вважаю, батюшкам потрібно було ще часовню розібрати, бо вона з цибулею буде виглядати так убого-еклектично, як коли наші люди вдінуть піджак, сорочку з краваткою, китайські спортивні штани (блискучі), та взують пляжні тапочки до них з капроновими шкарпетками.
Між іншм, православні храми в Росії не обовязково з цибулькою. Це в Ужгороді робиться з метою зомбування своїх вірників. Вони готують ґрунт під вибори-перевибори Путіна в скорому майбутньому в нас. Відомо, всі попи Москви були і є агентами КГБ, ФСБ та ін.
Татаро-маскаль 2012-11-05 / 14:00:12
А хто тут проти казанських цибуль? Я за цибулі по всіх московськи храмах, за косі хрести за московську мову в богослужіннях. А то маскуються хоть під кого щоб людей баламутити. Якщо московська церква то московська і нехер дискутовати.
До слов'янина 2012-11-05 / 02:08:43
А й справді - яка до біса різниця, якої форми має бути верхівка храмів? Поясніть батюшкам, що "цибульки" не гарантують потрапляння в рай - нехай не чіпають пам'ятку архітектури.
Слов'янин 2012-11-04 / 21:36:52
За якими критеріями ви визначаєте "національність" "цибульок"?
Нерозумні люди знову сприяють справі розпалювання міжконфесійної, точніше - міжслов"янської, ворожнечі. Яка до біса різниця, якої форми має бути верхівка храмів, адже ідеологія християнства вельми далека від вірувань наших предків.
Русин 2012-11-04 / 15:16:09
Що правда очи коле? Я неборе не маю ненавмсти до ПРАВОСЛАВНИХ правдиво православних, які не пожадают чужих храмів, не служили КГБ, не прийщли сюди на совецьких танках, люблят свій народ, а не служат зайда маскальським. В наші державі є коло дисят конфисій, що ся кличут православними, котрі з вас май православні? Туй по дакотрих коментах видко, що майже тоти котрі май не люблят Греко-католикі і май лізут у діру Москві. Прокурори ми ся найшли папіря вам указуй! Йдіт ви нахер у Москву з своими батюхами! А туй най буде тото православя, що било СЕРБСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ. Перебачте за даякі слова, що зробиш маскальня навчила.
Istvan 2012-11-04 / 09:09:58
А каким был оригинальный купол, до войны?
О.Д. 2012-11-04 / 00:09:45
Дякую...
Іван 2012-11-03 / 23:47:45
Тому і скинув ссилку на фото, щоб люди побачили як виглядав храм і саме так був відновлений.
О.Д. 2012-11-03 / 23:44:29
2Іван
Ніхто б не мав нічого проти, якби відновлювали за цим фото і з відповідними дозволами. Бо, інакше,завтра будемо мати і тут чужорідну якість, якої вже понатикали по всій області...
Олег Диба 2012-11-03 / 23:38:30
Ні,не боюся... )) У вас примітивне розуміння Бога...
Віктор 2012-11-03 / 23:35:51
Олеже, а Ви не боїтесь за таке "зоконничество" впасти в руки Божі? Ви ж розумна, інтелегентна людина, яка знає історію! Не треба Бога ставити в "закони земні". Головне чим керувались ті люди, що проводили реконструкцію. Приклад такого "закооничества" у Пилата доказували і вороги Христові!
Іван 2012-11-03 / 23:34:15
На задньому плані є видно купол Цегольнянського храму!
http://www.ungvarskiy-hotel.com.ua/ua/ph/phi059.html
Олег Диба 2012-11-03 / 23:25:07
ЗАКОН ОДИН ДЛЯ ВСІХ. Чи хтось вважає, що йому можна жити поза законом?.. Або над законом?..
Хочу бачити той проект, по якому затіяли цю реконструкцію. УСКЛАДНЕННЯ ДЛЯ ГРОМАДИ – не виправдання. Тоді давайте відмінимо усі закони. Вони ж – УСКЛАДНЕННЯ. Тоді хтось буде руйнувати на власний розсуд історичні фасади, або й повністю руйнувати будівлі. Хтось буде безускладнень вбивати... І т.д.
Ви за це?..
Віктор 2012-11-03 / 23:18:51
Я представлюсь тоді, коли представляться ті, хто дзвонив в редакцію!
Науковець 2012-11-03 / 23:17:21
"Ужгородцю", Ви запитуєте, а приклад який показуєте?
Ужгородець 2012-11-03 / 23:12:35
пане Вікторе, а хто ви такий, представтесь повністью, (Прізвище, Ім'я) а то щось пишете, вимагаєте, переходите на особистості, хто ви? Якиїсь Віктор тут пише і вимагає документи...))))
Науковець 2012-11-03 / 23:04:39
Справа в тому, що історична церква не так виглядала, як сьогодні. І тому дивно, що такий гвалт піднявся ні з чого.
Олеже, Ви ж повинні розуміти, що сьогодні означає пройти будь-які документи в наших чиновників. Щоб побудувати сарай в дворі потрібно... чимало "подати" чиновникам. А тут ще й придиратись будуть, мовляв, не з того матеріалу крийте, а з цього. При чому це буде просто ускладненням для громади. Я б сказав, що було безглуздо взагалі ставити цю церкву в список пам"ятників. Вона ж відбудована недавно і не точно.
Віктор 2012-11-03 / 22:58:21
Бушко, запитайте у Косея хоч зараз. Знаю, що пишу. Єдина помилочка про пароха, пардон.
Давайте далі говорити виключно в площині юридичній. Один Закон для всх! І "Запитання просте, як двері: дозвіл на перебудову і відповідний проект є?" Це до 1. Розпису в Соборі по Капітульній; 2. Реконструкції резиденції по капітульній; 3. Будівництва храму з дерева на Білинського (теж на могилах). А до Бушка: копія арх-мистец. Ради? Як можна будувати те, що закриє собою пм"ятку архітектури. А новий храм закриє собою.
Носа 2012-11-03 / 22:52:28
Так а чо уніятам слабо прдоставить документи по ізложеному. писалось много по цьому. Закон один для всіх, поддержую!