В ужгородському скансені реставрують дерев’яну церкву 18 століття

До музею під відкритим небом її перевезли ще в 1972 році, тоді ж рука реставраторів торкалася її востаннє.

За роки, що минули відтоді, пагорб, на якому розміщена церква, почав поступово зсуватися. Згодом нахил став таким помітним, що керівництво музею забило на сполох, але грошей на порятунок класичного зразка лемківського зодчества в держави довго не знаходилося. Врешті, коли дзвіниця церкви нахилилася так, що могла разом із хрестом будь-якої хвилини впасти відвідувачам на голови, музею таки виділили необхідні для реставрації дерев’яного шедевра кошти.

Надійно укріпити стіни дзвіниці для вирівнювання церкви та змінити порослий мохом дах будівлі й стіни башти взялася ужгородська фірма “Наша спадщина”, на рахунку якої нещодавно відреставрована в Лікіцарах церква та багато інших старовинних об’єктів. Молоді хлопці із Солотвина мистецтву перекриття даху дерев’яними шинглями навчалися у свого вчителя Івана Поповича. Кажуть, обов’язково роблять усе за старовинними дідівськими звичаями. Роботу обіцяли закінчити через три місяці, але можлива й затримка, зумовлена погодними умовами. Наразі повністю завершені роботи над дзвіницею церкви — її перекрили шинглями з ялини, а верхівку увінчали відреставрованим хрестом. Деревину обробляють спеціальним антисептиком, який захищатиме її від вологи та грибків — після цього, стверджують майстри, церква не потребуватиме ремонту приблизно 40 років. Тільки на реставрацію дзвіниці — укріплення стін, демонтаж старої деревини, виготовлення ялинових і дубових шинглів та їх встановлення — музей витратив близько 200 тисяч гривень.

Як розповіла нам директор музею Габріела Андял, наступний етап реставрації стосуватиметься внутрішнього оздоблення. На час зовнішнього відновлення все, що було всередині церкви, віднесли на зберігання до фондів. Згодом шедеври сакрального мистецтва, які складають інтер’єр дерев’яного храму, будуть відреставровані й повернуті до його стін. Але нерегулярні богослужіння у старовинній церкві проходитимуть і надалі — найближче з них буде присвячене дню Святого Миколая.

Тим часом музей активно працює над іншими нововведеннями. Переймаючись на фоні останніх подій безпекою музейних експонатів, Габріела Василівна зініціювала заміну огорожі, яка відділяє музей від приватних забудов. Для того, аби на територію закладу не проникли злодії, його керівництво планує осучаснити сигналізацію та організувати відеонагляд меж музею. А фахівці наразі працюють над вивченням відомостей, що стосуються старовинного цвинтаря, на якому частково розміщений скансен. Кажуть, що, окрім церковних діячів, на ньому була похована дружина Августина Волошина, але для того, щоб відновити поховання, потрібно провести дуже серйозні дослідження. Музей також не покидає надії поповнити експозицію чудовим зразком бойківського зодчества — старовинною капличкою із с. Негровець Міжгірського району. Вже кілька років ведуться відповідні переговори з громадою села, але та не погоджується віддати каплицю на реставрацію й збереження, поступово знищуючи її унікальність сучасними ремонтними роботами. Добре, що фахівці музею свого часу зробили обміри та замальовки дерев’яного шедевра, тож навесні, швидше за все, на місці колишнього цвинтаря буде збудована точна копія старовинної каплиці.

--------------------------------------------------------------------------------

Реалізація: ALDESIGN

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати