На Синевирі грали, танцювали й у трембіти трембітали...

Фестиваль "На Синевир трембіти кличуть" проходив у самому серці Карпат – на березі піднебесного озера, що розкинулось майже на 1000 метровій висоті, яке закарпатці з любов’ю називають "Морським оком"..

Славнозвісне Синевирське озеро, де колись зародилась велика любов Сині і Вира, стало символом любові до мистецтва, творення й краси.

З самого ранку з навколишніх сіл сюди сходився люд. Сотні автомобілів львів’ян, киян, туристичні автобуси засвідчили: так, зароджені традиції на Міжгірщині стають важливими для інших, потрібними і такими, що мають продовження, визнання і добру славу.

Вітати закарпатців на Синевир приїхали й керівники області – голова облради Михайло Кічковський та заступник голови облдержадміністрації Іван Качур.

Михайло Кічковський, звертаючись до господарів свята та його гостей, зазначив:»Дозвольте від імені обласної ради, від себе особисто щиро привітати вас із святом «На Синевир трембіти кличуть» і побажати вам, шановні друзі, вашим сім’ям, близьким і рідним міцного здоров’я, щастя, благополуччя, щоб ваше єство сповнилося ще більшою любов’ю до цього благодатного краю. Щоб і через рік, і через багато-багато літ вас чарували і вели до Синевира поклики верховинських трембіт!

Нашому роду не буде переводу! Нашій Україні – міцніти, сміливо йти вперед і перемагати! До цього нас закликає наш Президент Віктор Ющенко. Своїми діями він подає добрий приклад шанобливого ставлення до духовних набутків українського народу взагалі і кожного регіону нашої держави зокрема. Як підтвердження солідарності з позицією Глави держави, сьогодні у нев’янучому вінку народного єднання сплетуться пісні - сучасні і народні у виконанні відомих зірок української естради і нашої талановитої творчої молоді.

Щире спасибі організаторам цього прекрасного, незабутнього дійства, усім хто долучився до того, аби голос трембіт, які сьогодні скликали нас до Синевира, і надалі звучав сильно, самобутньо, пробуджуючи в людській душі щасливі почуття любові до цих зелених гір і долин, глибокої поваги до людей, які живуть у цьому краї і роблять все для того, аби він не втрачав своєї первозданної краси, а для наших співвітчизників, друзів із країн близького і далекого зарубіжжя був ще привабливішим».

Кожне свято, а тим більше традиційне, щороку має особливості, які спонукають до благородних звершень не лише на найближчий час, але і на тривалий період.

Торік з ініціативи обласної ради, обласної державної адміністрації саме тут, на фестивалі «На Синевир трембіти кличуть», була започаткована благодійна акція «Кожній дитині – родину!». Вона знайшла широку підтримку серед громадськості краю, підприємців, депутатського активу всіх рівнів, територіальних громад районів, міст, селищ, сіл усього Закарпаття, відомих громадських діячів, науковців, митців. Кошти, які у 2006 році надійшли від благодійників у сумі 130 тис. грн. під депутатським контролем використані строго за призначенням. Створено 3 дитячі будинки сімейного типу, 7 прийомних сімей, в яких діти, що пізнали гіркоту сирітства і безбатьківщини, виростатимуть у теплі родинного вогнища. Однак болюча проблема щодо створення належних життєвих умов для сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, ще далека до позитивного вирішення. Тому благодійна акція «Кожній дитині – родину!» продовжується. Підтвердженням цього є те, що вже у 2007 році для розвитку в області дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей надійшло близько 150 тис. грн.

«Хотів би висловити впевненість, – далі мовив Михайло Кічковський, – що нинішнє свято «На Синевир трембіти кличуть» дасть благодійній акції нового імпульсу, розширить коло людей, які не байдужі до скривджених долею діток. Тому, звертаюсь до вас, шановні учасники і гості фестивалю, до всіх, хто вболіває за майбутнє України, підтримати благодійну акцію «Кожній дитині – родину!» - і словом, і ділом. Спільними, дружніми, благодійними родинними зусиллями ми можемо домогтися, щоб усі діти краю росли щасливими! ...Фестиваль проходить напередодні найбільшого національного свята - 16-ї річниці проголошення Незалежності України. Він став могутнім заспівом до урочистого всенародного відзначення цієї дати. Адже в умовах демократичної, незалежної української держави духовність, народна творчість отримали всі умови і можливості повноправно розвиватися на традиціях усіх національностей Срібної Землі. І саме в такому духовному єднанні, за словами Президента України Віктора Ющенка: «Ми постаємо як єдина політична нація, сформована українством і збагачена всіма людьми, які живуть в Україні, які хочуть добра Україні. Добра і вам та вашим світлим родинам і Божої благодаті на повсякчас».

У золотих передзвонах теплого карпатського літа під покровом щедрого християнського свята – Спаса величаво залунали над Синевирським озером трембіти в руках досвідчених вівчарів Федора Тарахонича та Івана Скунця. Це означало, що фестиваль стартував. Тієї ж миті із-за густих смерек вдарив грім і густий літній дощ окропив свято. Як на замовлення. Та, навіть не зважаючи на погоду, фестиваль вдався на славу. На Міжгірщину з’їхалося 15 вокальних ансамблів. Тішили гостей фольклорний колектив з Мукачева «Руснаки», під керівництвом Нестора Нальчицького, дует ансамблю «Писанка» з Ужгорода, гурт «Ярославна» зі Львівщини, сопілкар Юрій Маркович із с. Негровець, Ірина Ярина із Виноградова, учасник проекту «Шанс» Іван Пилипець.

Та найбільшим подарунком для присутніх закарпатців і гостей була поява відомого народного артиста України Павла Дворського, який приїжджає сюди не вперше. Його потужній голос лунав горами й долами, передзвонюючись з швидкоплинними потічками і гірськими ріками – здавалось, ним повно повсюди.

На знак подяки голова облради Михайло Кічковський, він же ж відомий поет – пісняр, залюбки подарував співакові гарний закарпатський капелюх, або, як кажуть верховинці, кресаню.

Завершився фестиваль танцями «під дощем» та справжньою верховинською гостиною.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати