ХТО МИ? Суспільно-політичний зріз настроїв закарпатців

 

Насамперед слід відзначити зростання довіри практично до всіх владних та громадських організацій, а також до ЗМІ. Точніше, ми спостерігаємо певні гойдалки, коли з наближенням до президентських виборів довіра падала, а після доволі різко зросла. На нашу думку, це можна пояснити двома причинами: по-перше, після виборів певний час триває так званий "медовий місяць", коли зміни супроводжуються зростанням надій, а вони у свою чергу підвищують рівень довіри. По-друге, консолідація президентської і урядової вертикалі та їх тісна співпраця з Верховною Радою й місцевими органами влади після багаторічної міжусобної війни також позитивно позначилася на суспільних настроях. Все це, звісно, не гарантує, що такі тенденції збережуться  й надалі, але станом на літо 2010 року ми констатуємо статистичний факт.

 

Найбільше непокоїть високий рівень недовіри до правоохоронних органів. (Таблиця прорангована за останньою колонкою). Міліція, суд, прокуратура, СБУ, що уособлюють органи, які впливають на відчуття правової захищеності або незахищеності громадян, посідають якраз перші місця в рейтингу недовіри. Це є переконливим свідченням, що необхідність кардинальної реформи вітчизняної правоохоронної системи вже навіть перезріла.

 

Доволі стабільною продовжує залишатися ситуація й на медійному ринку, особливо, що стосується газет. Найбільші коливання спостерігаються стосовно електронних ЗМІ, що може бути зв'язано з технічними можливостями, площею покриття і т.д. Якщо ще 5 років тому авторитетність облдержтелекомпанії коливалася на рівні 3—4% і вона явно програвала М-студіо, то у 2009 році "Тиса" стала лідером серед усіх ЗМІ області. Тепер позиції цих двох компаній знову зрівнялися. Звичайно, тут велику роль відіграє й конкуренція із загальноукраїнськими телеканалами, але наявність, як мінімум, двох потужних місцевих студій породжує здорове змагання, а загальні світові тенденції підказують, що в умовах глобалізації роль регіональних ЗМІ не падає, а навіть зростає, хоча технічно це може бути й інтернет.

 

Насамкінець про політичну ситуацію в області.

 

Президентські вибори вивели на загальноукраїнську та регіональну політичну арену дві нові політичні сили, які пов'язані з прізвищами С.Тігіпка та А.Яценюка. Відповідно, ті виборці, які покладали свої надії спочатку на В.Ющенка, а потім на Ю.Тимошеко, тепер розпорошені між кількома партіями, в той час як Партія регіонів не лише зберегла, а й збільшила кількість симпатиків. Таким чином, напередодні місцевих виборів вона стала фаворитом гонки, а зважаючи, що в обласній, районних та міських радах тепер буде ще й половина мажоритарників, то цілком реально ставитиме перед собою завдання здобути власними силами більшість, щоб не мати проблем з коаліціями. Натомість обертів набирає ще одна політична сила — "Єдиний Центр", яка не має розкрученого загальнонаціонального прізвища, але має досвід якраз успішної боротьби на місцевих виборах та потужні позиції на Закарпатті. Враховуючи фінансові, медійні, кадрові, організаційні ресурси, думається, що якраз "Регіони" та "Єдиний центр" мають найбільший потенціал росту, в той час як прізвища загальнонаціональних лідерів не відіграватимуть на місцевих виборах такої ролі, як на парламентських, оскільки просто не фігуруватимуть у списках. Крім того, знову величезну роль відіграватимуть мажоритарники, — і як своєрідні ліфти для власних політичних сил, і як потенційні депутати. Тому боротьба на цих виборах обіцяє бути водночас і непередбачуваною, і цікавою. А в кінцевому підсумку від її результатів багато в чому залежатиме чи піде Україна європейським шляхом через посилення місцевого самоврядування, чи поступово повертатиметься до централізації пострадянського зразка.