Назар, Катерина, Анна, Ілля, 4-ро друзів, навчаються в ДНЗ №30 в Ужгороді. Улюблені ігри, хованки, малювання та дракон. Та тут є власна передісторія. Пан Микола розповідає: у планах власників будівлі, в якій наразі розмістився ДНЗ, побудувати новий, приватний садок.
А розпочалось все у 93 році. Тоді будівлю дитсадка приватизувало одне підприємство. Оскільки ділянка під будівлею ДНЗ – власність міста, відділ освіти Ужгородської міськради орендував землю, аби садок міг функціонувати. Так тривало доти, поки власники не продали будівлю іншому підприємцю, у якого плани на садочок зовсім інші. Батьки розуміючи, що приватний садочок їм оплатити складно, вирішили добиватися справедливості. Куди тільки не зверталися представники батьківського комітету – починаючи від міської ради і прокуратури, писали листи і в адміністрацію президента. Після революційних подій все змінилося і в навчальному закладі. Батьки кажуть: добились свого, власник, до слова депутат міської ради, погодився продати садочок місту. ДНЗ№30 коштуватиме місту 3 млн. Й, здавалося б, усе добре, та на сесії питання садочка зняли із розгляду. Виконувач обов'язків міського голови Ужгорода Віктор Щадей пояснив: наразі у бюджеті грошей нема, будуть кошти тільки на наступний місяць, тоді і займатимуться питанням садка. Батьки вірять: садочок таки стане їх власністю, й вже незабаром тут зроблять довгоочікуваний ремонт.