— Нині багато селян вирощують квіткову розсаду, — розповідає голова села Наталія Костелеба-Веремчук. – Це вигідніше, ніж вирощування овочів. Квіти найрізноманітніших сортів та кольорів — сульфінії, петунії, пеларгонії — цвітуть у наших теплицях з весни до пізньої осені.
Оскільки посадковий матеріал дуже дорогий, селяни ревно доглядають за кожною насіниною: висаджують по одній, слідкують за новим паростком, розповідає пані Наталія. Із овочів зараз можна побачити розсаду помідорів та капусти – їх висіяли ще в грудні.
Теплиці тут обігрівають дровами. Ніяких нових технологій поки що не запроваджують... Багато сіл на Закарпатті нині виживає завдяки тепличному промислу. Взимку, отож, розслаблятися тут нема коли.
Христина Ровта