Село Ільниця Іршавсього району налічує понад 300 дворогосподарств. Кожна третя родина складається лишень з пенсіонерів Їх діти вже давно на заробітках. Син пані Марії не перший рік працює у столиці Росії. Додому приїжджає один, у кращому випадку 2 рази на рік. Жаліється, у місцевих іншого способу заробляти нема. Сімейний бюджет пані Марії і її чоловіка нині складається з двох пенсій , якби не діти, каже жінка, навряд чи звели б кінці з кінцями.
Та колись роботу у селі знайти було неважко. Люди працювали на шахті, заводах та колгоспах. Нині ситуація кардинально змінилась, каже сільський голова Ільниці: колгоспи розпались, заводи не працюють. Останнім часом дещо змінилася і географія заробітків, - додає сільський голова. - Зараз люди їдуть у пошуках роботи у Росію та Казахстан.
Якщо хтось роботу на селі і знаходить, отримати за неї гідну зарплату розраховувати не доводиться. За таких умов перш за все страждають діти. Тож нині залишається лише сподіватись, що сучасні дітлахи у закарпатських селах колись, окрім матеріального достатку, отримуватимуть і батьківську любов.
Коментарі
В Льниці,за перше,біля 2000 домогосподарств + квартирний житловий фонд .Те що біда з роботою-заслуга попередніх керівників.Як владних так і господарських.Усе думали що їм хтось щось принесе.А коли побачили,що треба мізкувати і робити-стало запізно.А голова в Ільниці працює лишень перший строк.Це скільки часу?
дуже голова переживать за своїх односельців, зато і взяв на роботу начальником сільської комунальної служби свого цімбора із чужого села. Він ся ліпше знає і розуміє на проблемах Ільниці.
і шо при такому розкладі мають робити Ільничани - правильно іти у Казахстан.
та голова й сам не знає скільки дворогосподарств в селі :)
зате знає скільки перевів з бюджету села в синявку, та як утискаються підприємці, котрі могли б надавати хоч якісь робочі місця. Звісно - жалітися легше ніж шось робити, але чи за цим його обирали люди, котрі тепер плюються в його сторону
Не 300 дворогоспдарств,а 3000 пане сільський голова.