Напевно, таке порівняння приходить не просто так, адже кожен вірш Надворної - це наче перестрілка з світом, з своїм внутрішнім "я", зрештою, з усталеним світосприйняттям, замуленим і засможеним заяложеними буднями, спроба привернути увагу до чогось, небайдужого ліричному герою поетки.
Ірина Надворна, незважаючи на свій надзвичайно юний вік, вже настільки присутня у словосфері Закарпаття, що здається, ніби вона була тут завжди.
"Рухопис" - це від неї. "Інформаційний привид" - це від неї. "Мій садомазохист" - це від неї. "Інтелектуалет" - це від неї. "Люблюз", "Прокрустова лажа" - це теж від неї.
"Мій логос чистий мов лотос" - каже Надворна, і це правда. Бо не йдеться про жодну еквілібристику словом, а лише про пильне і трепетне відкриття-відкривання його глибинних змістів, метаморфоз і відтворень.
Це надчуттєве відчуття морфем і словоформ робить талант Ірини Надворної абсолютно унікальним. Унікальним не в сенсі "НАДзвичайним", а в сенсі "НЕповторним".
Слово в її письмі оживає, міниться барвами, брунькує і проростає новими змістами, такими природними і такими несподівано-звичними, що одразу знаходить собі місце в лексиконі сучасної доби.
"Так позитивно// поза зоною досяжності// позасинає світ // поза селом", "Випадає негода й нагода//Постаратись не постарітись, //але подорослішати", " Вірші - молитва всує//білів у самотність міст //believe, вона є, існує// вір, she еxists"... її хочеться цитувати без кінця, але вирвана цитата - це лише цитата, а вірші Надворної - це як обшліфований морем камінець - приємні на дотик, пахнуть і мають вагу.
І "текстСтильна проМисльСловість" (2008), і "Данина Modi" (2010) - це ходіння "по рядок":
Ось і осінь
Літально-летальна
Я у ній
унікально розчинна
Через те я
усіх унікальна
Провулок...
Нічний, нічийний...
Зіпсований -
весь у псах
Засмічений,
що аж верне
Засмучений,
як монах,
пізнавши
in vino inferno
Провулок...
І хто б що не верз
І чия би не
стрі´ла стріла´,
я подужаю все
Who cares!
Наші душі -
це антитіла
Ось і осінь
Повзає повз
згабок листя
і ленту згадок
Я крокую. Куди?
Who knows!
Та мабуть по рядок.
Порядок
Бо цинічний
сценічний номер
проживаючи
день у день
щось підштовхує до
game over
А рятує лиш
overgame
Данина Моdі - це алюзія. Бо Модільяні таки присутній не лише на обкладинці її книжки, а й у її світобаченні і світовідтворенні.
Вона й сама наче з його картин - уособлення і відтворення того чару, який вловити вдається тільки одиницям вибраних.
Але цей чар не заважає читачеві відчути її іронічно-глузливе прискіпливе ставлення - до світу і до себе:
Займаюся нерухомістю
Колапс
Щось ти рано, тиране
Колапс
Щось ти радий тирадам
Я ж ними зцілилась не повністю
Кап-кап - мій мейкап
А серце -
Лиш м"яз, що вдавав хороброго,
Що плутав добро та добриво
Щемить
(іще мить, не сердься
Бо зробиш із мене
Генія
Тобі те вже майже вдається)
Так пізно усе пізнається
І не в порівнянні -
В сравнєнії
Поезія Ірини Надворної - як нашептана мольфаром вода: питомі прадавні звукосполучення, а діють зовсім по-иншому.
Критики ше скажуть і про свіжі рими, і про плоть тексту, і про стиль, і про "постмодерністський коктейль із пародії, іронії, десакралізації, розвінчування, змішування стилів, зламування кодів" (С.Федака).
Я не критик. Я просто хочу сказати: зустрічаймо! До нас прийшов Поет!
Коментарі
Щодо Надворної... Чудова поетеса і прекрасна дівчина: людяна,НЕньюйоркська, і НЕзверхня. Щодо віршігівна: авторка тих слів видається ПОверхевою особою. На тему "Моді": вишукано і легко(від Шаповалової був би Тобі респект:-)). Для розуміння постмодерністичної літератури варто мати чималий масив знань.Це до пустих коментарів. Ірині. Радий чути про Тебе і привіт з Відня!
Ні, пане Михайле, це не до Вас. Той Міша знає, кот рий мовчить...
Пані Галинко,я лише рівно через два місяці випадково (!)прочитав ваш комент. Маю кілька серйозних підстав вважати, що ви звернулися саме до мене (до речі, правильно "Мишо"). Я - заздрісник? Се новина для мене... Повірте, на "ЗакОнлайні" я маю лише один нік - і той прозорий, як вода в криниці. Я в студентські роки захоплювався поезіями, приміром, Андієвської, Бойчука й Рубчака. До чого веду? Ірина Надворна - талановита, самобутня поетка, з добротним потенціалом...
ДО "для необізнаних" : Міша, будь ласка, конкретно цитати, імена, Такі заяви просто так не кидаються. Ох, яка, виявляється, підступна Надворна: вивчила нью-йоркську школу і викрала у неї всі знахідки! Нічого, ми її викриємо в плагіаті. А вам я раджу не ховатися під різними ніками, а взяти один - "Заздрісник". Заздрість - страшга штука. Вона виїдає в людині серцевину, залишаючи саму шкаралупу...
Ірину Надворну любили б, якби вона була людяною, привітною і не зверхньою!
Вірші гарні. Не забувайте, що це молода дівчина. І вона тільки починає свою літературню стезю. А ви вже судити її, як сивочолого класика, який вже все сказав.
Якось придбав перші збірки Ліни Костенко. Далеко їй до відомих нині всім її поезій. Галина Малик цілком має рацію: важливо помітити той росточок, з якою вродять рясні плоди.
Ірина Надворна саме з таких.
вибачайте, але вірші гівно
Погоджуюся з паном Баклажаном. Додам до сказаного, що т. зв. постмодернізм - класичний вияв антикультури - є штучним, неорганічним, інородним тілом не лише для Болгарії, але і для України та інших європейських народів. Це нагадує абстрактний живопис - багнато шуму з нічого.
"Я не критик. Я просто хочу сказати: зустрічаймо! До нас прийшов Поет!"
Пані Малик, так розумію, що ви звертаєтеся до суспільства, аби зустріло "поета"? Правди ніде діти: суспільство зустрічає того поета, митця, котрий є світлом, Прометеєм для людей. Розуміють свою місію у суспільстві. До таких належать, до прикладу, Франко, Ліна Костенко.
Будьмо об"єктивними, а не багатослівними.
"прихильнику" - зачот.
Постно-модерністські вірші пише не гірше, ніж будь-який представник сучукрліту.
Ось цікавий діягноз, винесений сучасній болгарській літературі. Як на мене, його ж можна приписати й нашій:
"Что такое болгарский постмодернизм? Совершенно запоздалое явление, если вспомнить то, что произошло в начале прошлого века во Франции, скажем. Сейчас у нас преподносятся как последний писк моды произведения и эксперименты, которые родились век назад на Западе. Это считается очень оригинальным. А на самом деле это недоизжитое детство. Вся наша литература, да и, наверное, не только наша, но и балканская литература вообще, страдает комплексом неизжитого детства. Это такая детская болезнь... К сожалению, все наше развитие происходило ненормальным образом.
Постмодернизм, на мой взгляд, - это не литературный процесс. Он искусственно привнесен в Болгарию. Он неорганичен для нас по духу и поэтому распадается внутри себя; писателей-постмодернистов у нас мало, и их никто, кроме самих же постмодернистов и их переводчиков, не читает..."
Георги Борисов о литературном процессе и жизни в Болгарии
Симпатична дівчина Ірина зробить значну послугу українській літературі, коли вийде заміж, створить гарну сімю, народить не менш стмпатичну дітинку.
сорри, 29.10.2011 15:26
2Грубіян, 29.10.2011 15:19
Може вам так здається через те, що ви просто не виросли з примітивної тваринної фізіології до вищої духовної якості?..
Чесно кажучи, приємніше споглядати зовнішність цікавої дівчини, аніж влізати у муть новомодних жанрів.
"Рухопис" - це від неї. "Інформаційний привид" - це від неї. "Мій садомазохист" - це від неї. "Інтелектуалет" - це від неї. "Люблюз", "Прокрустова лажа" - це теж від неї. - вирвано з контексту....
Пані Малик помиляється, бо всі ці неологізми давно вже на озброєнні у поетів-емігрантів. Їх придумала нью-йоркська школа поетів!
2Грубіян, 29.10.2011 15:19
Може вам так здається через те, що ви просто не виросли з примітивної тваринної фізіології до вищої духовної якості?.. )))
Зовнішність Ірини Надвірної значно привабливіша, ніж її творчість.
умнічка
Буду лаконічним: я є палким прихильником поетичного таланту Ірини Надворної. Як філолог за освітою отримую величезний кайф від її володіння словом
Мого пегаса вчора вкрав "лексус",
Докурю сьогодні - матиму сексус.
Дочитаю вірша, посаджу фікус,
Іра, ти не ідеал, але мій плюсомінус.
Поетку?! - в iнтелектуалет!!
Пані Малик, так розумію, що у особі Надворної Україна матиме продовжувачку Лесі Українки, Ліни Костенко?!!!!!!!! Це так?