Живуть цигани за селом в кущах на березі ріки. Напевне, так само жили і їхні пращури. Єдина різниця, що колись роми їздили на конях, а нині пересіли на "Вольво".
Знімальну групу в таборі зустрічають нерадо. Кажуть: показувати, як вони живуть - соромно. Погоджуються на спілкування, якщо "Вікна" допоможуть відшукати матір 12-річної Сабіни.
Основний заробіток ромів - плетіння кошиків з лози, яку збирають уздовж ріки.
Поселенці називають себе мадярами, які втекли сюди від повені. У Людвіка з дружиною п'ятеро дітей. Каже, на Закарпатті мали свою хату.
Мешканцям найближчого села сусідство ромів не подобається.
Марія Василів, добровлянський сільський голова:
- Я кажу: "Всіх вас вижену". А вони: "Не маєте права, ми кочевий народ". Є такі будинки - власники здають, але спроб, щоб найняти будинок, з їхнього боку не було.
Роми ж кажуть: якби їм дали житло та роботу, їхнє життя змінилося б на краще й діти мали б змогу ходити до школи.
Та селяни вже звернулися до обласних чиновників з проханням переселити ромів. Ті ж запасаються на зиму цератою, щоб захистити свої халупи, та тішаться: їхні діти морозу не бояться - загартовані бо мандрівним життям.
Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн , закарпатські цигани також облаштувалися на околиці Івано-Франківська.