Розповісти про новинки фестивалю прийшли Іван Шоля, сільський голова с.Нижнє Селище; Василь Губаль, голова Хустської районної ради, член оргкомітету; Слава Кошан, студент, театр-студія „Чіга-Біга"; Юрґен Крафтнер, музикант, лідер гурту Гудаки Village Band та Олександр Липчей, директор школи, член оргкомітету.
Фестиваль „Селиська Співанка", який проходить у хустському Нижньому Селищі щодвароки на свято Петра й Павла, 12 липня, цього року буде організований спільними зусиллями Нижньоселиської сільської ради, Хустською райрадою та власне самими жителями села, яких на сьогодні налічується 3 133 чоловіка. Голова села, пан Іван Шоля озвучив бюджет фестивалю – понад 100 тис грн, 30% з яких виділяє районна рада. Стосовно решти грошей, організатори шукають спонсорів, меценатів та звертаються по допомогу до підприємців з сусідніх сіл та до уродженців Нижнього Селища, що мешкають нині у місті. Запорукою успішності фестивалю, на переконання Василя Губаля, є активна участь у фестивалі самої громади. „Все, що є на фестивалі, – каже голова райради, – то все Селиське. Ми хочемо показати, що громада вміє відпочивати, громада вміє зробити свято не тільки для себе".
На фестивалі організатори планують встановити чотири сцени: одну для дітей, решту ж – для музичних колективів з обов'язковим та вже традиційним живим звуком. Окрім музики організатори обіцяють традиційну лотерею та чималу кількість змагань і конкурсів: буде турнір з мікс-волейболу, кидання яєць, стрибки в мішках, перегони на тачках та ще чимало різних забав.
Стосовно ж музичного наповнення „Селиської Співанки", то, як зауважив Юрґен Крафтнер, на фестивалі з 2006 року музиканти практикують виключно живий звук. „Ми відчуваємо, що в Україні телебачення дуже псує народну культуру. Люди бачать по телевізору велику сцену, потужну музику, але не розуміють, що в таких концертах відсутній тісний контакт з публікою, зі слухачами", – розповів речник Гудаків. Культура ж Закарпаття, зокрема на Мараморощині, ще дуже сильна, однак, вона не має промоутерів. „Гудаки" ж поставили собі за правило не виступати не „великій сцені", „ми хочемо бути близько до людей, – додав Юрґен, – Нам потрібен цей кайф, коли ми виступаємо, чути, як люди співають разом з нами." Тому на фестивалі виступатимуть гурти та музиканти, які є справді автентичними, а не комерційними: рок-гурт з Мукачева „Рокаш", Юркеш, „Besh o droM" (Угорщина), також співатимуть гуцули, румуни і навіть татари, загалом не на сцені, а вуличну музику виконуватимуть 8-10 колективів. Власне, саме автентичність, на переконання музиканта, об'єднує усіх учасників „Селиської Співанки".
Помимо музичної складової у фестивалі буде представлена ще й театральна родзинка Нижнього Селища: на одній зі сцен на дитячому майданчику з дітьми займатиметься театр-студія „Чіга-Біга". Діти зможуть власноруч виготовити маленькі музичні інструменти на зразок перкусії, вчитимуться робити ляльки-мотанки. Усі ці речі, за словами Слави Кошана, наймолодшого з оргкомітету, тільки зміцнюють у малюків усвідомлення рідної культури та виховують смак до культури високого ґатунку.
Іван Шоля
Василь Губаль
Олександр Липчей
Юрґен Крафтнер
Слава Кошан
Коментарі
Аноніму. Щиро дякую Вам за слушне уточнення. Але пан Василь всерівно файний легінь!..
Для Фауста.
Василь Губаль не є родом із Н.Селица. Він народився в с.Липовець Хустського р-ну. Здається жінка його звідти
Молодці. Гарна ініціатива, варта всебічної підтримки. Впевнений, що фест вийде на славу!
http://www.youtube.com/watch?v=nXVovKMP-7Y&feature=related
http://www.youtube.com/watch?v=XioPoBIvbeA&feature=related
Вітаю селишчан і Василя Губаля зі Співанкою-2011! В 2002 р. мені пощастило бути на n-ній Селиській Співанці. Василь Губаль, уроженець Н.Селища, в той період працював у Воловці, але на Співанці він і тоді був душею і організатором неімовірного сільського дійства! Селищане і багато гостей створили таке могутнє "енергетичне поле доброти-радості-любові-взаємоповаги...", що новий коллайдер ЦЕРН'у з його потужностями може здатися карликом! Все гуло-греміло-співало-танцювало... Жінки-молодиці-дівчата, всі в "шовках-крепдешинах-шіфонах", на струнких підборах на ще більш струнких ногах - одна "гріховність" і бажання жити, жити, жити...! І це -СЕЛО! Без всяких "мін-обл-рай-культів". Це люди, це наш народ, це мої закарпатці-верховинці! Слава Вам, люде добрі! Я вже не говорю про славнозвісних Гудаків, які так "наярували" на своїх інструментах, підсилених потужнбо-ангельським голосом Марічки (?), що, гадаю, вся наша Чорногорія разом з Говерлою, "ходуном ходили"... Дай Боже Вам і всім нам! Будьмо, будьмо завжди...
http://www.youtube.com/watch?v=u54qkqMRt3w&feature=related
Три рази бачив "Рокаш", всі три рази вони співали під "фанєру".