Розкрити вбивство в Ужгороді допоміг ...розбійний напад
У крамниці “АВС” на вул. 8 Березня в Ужгороді ранкової пори, як правило, відвідувачів мало. Заходять за солодощами хіба що учні розташованої навпроти гімназії. Тому продавець пані Людмила відразу звернула увагу на двох молодих хлопців, які поводились якось насторожено. Ті нічого не купували, тільки запитали про щось, і пішли собі. Але за кілька хвилин повернулися. Один зачинив зсередини двері, інший... витягнув із пакета обріз мисливської рушниці!
07 квітня 2007р. · 4 коментар(ів)
- Це - пограбування! Гроші давай! - наказали переляканій жінці.
Продавщиця віддала весь невеличкий заробіток -- 30 гривень, прихопили розбійники й плящину горілки та продукти. Із цим і втекли. А продавщиця настільки перелякалася, що коли прийшла її колега на зміну, та їй зі страху нічого й не сказала. Лише трохи оговтавшись, зізналася у пережитому, й обидві кинулися телефонувати власникові магазину.
Отримавши інформацію про зухвалий розбійний напад із застосуванням зброї, оперативники карного розшуку Ужгородського міськвідділу почали пошуки нападників. “Прочісували” місця можливого перебування зловмисників, орієнтували громадськість. І того ж вечора правоохоронці отримали потрібну інформацію!
Як розповідає начальник відділу УКР УМВС підполковник міліції Іван Панько, злочинців “вирахували” й затримали в одному з ужгородських готелів. Вилучили й обріз мисливської рушниці 16-го калібру. До слова, дуже допоміг у цьому один із свідків, якому буде виплачено за надану інформацію 2000 гривень!
Особи зловмисників встановили швидко: це два Віктори, одному 27 років, другому -- лише 19. Перший -- раніше судимий уродженець Луцька, відсидів у тюрмі 6 років за те, що під час служби в армії украв з частини бойовий автомат, який намагався продати. У 2005 році вийшов з тюрми і якимось чином опинився в Ужгороді. Молодший Віктор, уродженець Херсонської області, виховувався на Закарпатті, у Перечинській школі-інтернаті для сиріт.
Коли молодиків стали “колоти” щодо розбійного нападу на магазин на вул. 8 Березня, ті, спершу трохи опираючись, врешті-решт почали розповідати таке, порівняно з чим “гоп-стоп” можна кваліфікувати як дитячі пустощі...