Місячний побут закарпатського поета разом зі стипендією наданий для написання нових віршів і редакторської роботи над старими текстами.
Як розповідає сам Андрій Любка, "жити в старій ратуші, товщина стін якої подекуди сягає метра, коли твоє вікно виходить на центральну міську ялинку і головний собор міста, ходити гуляти до моря і блукати в снігових заметах порожніх вуличок, - що ж може бути кращим і ліричнішим? Сподіваюся, все це дасть можливість добре попрацювати".
Коментарі
Молодець, Ендрю!
андрію, ти коли був у польщі, вбив свого героя в романі про ужгород на 9 сторінці...
цікаво, тепер, у латвії, ти вже на якій сторінці розвиваєш події у своєму романі про ужгород...
Ех, заздрю я тобі, Андрію...