З перших учасників цього гурту чимало вже відійшло на вічний спочинок. Це Марія Малишка, Марія та Ганна Шершуни, Марія Стегней, Марія Ломпарт. Пізніше гурт перетворився у фольклорний ансамбль "Ґаздині". Спочатку співали пісень пряль. Потім пригадали весільні та інші співанки.
Сьогодні репертуар ансамблю багатий і різноманітний. Тут і духовні, давні рекрутські пісні, про тяжку жіночу долю, кохання, баладні, козацькі, жартівливі, обжинкові тощо.
Про кожну з учасниць ансамблю можна розповісти чимало гарного, бо вони веселі, життєрадісні, дотепні. Кожна має свій улюблений репертуар. Так, Ганна Логойда, Марія Сливканич віддають перевагу пісням про кохання, Ірина та Марія Марадик – про жіночу долю. Ганна Свида, Марія Бушко – баладним творам, Ірина Лукачина, Ганна Лендєл – духовним, Гафія Стасьо, Ганна Галасник, Ганна Пайда – рекрутським і солдатським пісням.
Записи колядок на радіо у виконанні "Ґаздинь" прозвучали ще у 1985 році. Безперечно, запам'ятався пацканівцям виступ наших співачок на День Святого Василія 14 січня 1987 року. Тоді, пригадую, відзначали в нашому селі свято зими. Саме після цього вдалого виступу нас почали запрошувати на всі ра-йонні та обласні свята. Маємо багато грамот, дипломів. Виступали ми не лише у нашому ра-йоні, а й в інших районах області. Були і у Словаччині.
В ансамблі зібралися жінки, які мають гарні голоси і кохаються у звабній чарівності народної пісні. Ми неодноразово виступали на телебаченні, бо у своїх виступах намагаємося зберегти первинність і достовірність у сценічній інтерпретації.
Моя життєва гордість – ансамбль "Ґаздині". У нас тепер одна мета – якнайповніше акумулювати в своєму репертуарі народні перлини села, яким ціни нема, зберегти цей історичний скарб наступним поколінням. Від щирого серця вітаю своїх "Ґаздинь" з ювілеєм ансамблю. Щоб ще довго ми спі-вали бабусині пісні, могли спом'янути всіх, хто співав і до нас, щоб ми пам'ятали, чиї ми діти і ким були наші батьки та діди.