Десять років тому в Марії, міцною ще жінки, так різко підскочив тиск, що лікарі "швидкої" тільки руками розвели. "До вечора помре!", - сказали чоловікові жінки, Петру.
- Мій Петя сльозу упустив і пішов готуватися до похорону, - згадує Марія. - А я лежала і молилася, щоб Господь прийняв душу. Раптом бачу, біля стіни почало з'являтися зображення жінки в сірому з малям на руках. Мадонна скорботно дивилася на мене, а син Божий ручкою покликав на вулицю. Майже паралізована, я десь знайшла в собі сили піднятися з ліжка. Тримаючись за стіну, вийшла за поріг. І знову побачила у дворі Мадонну. Ось тут, де церква зараз ...
Через три дні Марія зовсім одужала, і хоч роки йшли, більше не хворіла. Разом з чоловіком вони встановили біля будинку статую Богородиці, а потім, складаючи копієчку по копієчки, стали зводити храм. Петро вже відійшов в інший світ, і пенсіонерка одна довершує справу.
- Храм майже готовий: у минулому році маляри розписали стіни, залишилося ще встановити іконостас. Коплю зараз гроші з пенсії.
Щонеділі в церкві Марії проходять богослужіння. Помолитися сюди приходять не тільки місцеві люди, а й відпочиваючі з розташованої поруч турбази.
Марія Феделеш
Вражаюче, як літній жінці вдалося створити таке диво. Храм красивий у своїй простоті