Перед цим Ольга здала 20 мішків. За виторг купила упаковку підгузок для дитини.
Петро Яцків, 48 років, об’їжджає на возі односельців. Із помічником збирає мішки і везе на власне подвір’я. Назбиравши багато, дзвонить перекупникові із сусіднього району. Той завантажує вантажівку з причепом, везе на консервний завод до Мукачевого або Львова.
— У мене теж є сад, здаємо яблука за таку саму ціну, як і всі, — запевняє Яцків. — Маю заробіток на тому, що звожу урожай. Раніше з наших яблук робили соки і везли до Італії. Селянам давали хорошу ціну. Цього року наші яблука не потрібні. Європі своїх вистачає.
Яблука на Закарпатті вродили рясно. Після останніх буревіїв багато осипалося. Є селяни, які відмовляються здавати урожай.
— За 4 гривні не збираюся гнути спину, — обурюється 56-річна Марія Бобіта. — Ліпше най згниють ті яблука, ніж я шафарям віддам за безцінь.
Коментарі
a sco sjohodni kypus za 4 hryvni.skoda divcunu.za hranucejy b distala 2000-3000 hruven.y nas ljydu sami sebe dyrjatj.nixto z nux neznaje za skiljku vonu jix v ljviv vozjatj.tam za misok dostanytj minimaljno 25-30 hruvenj.a vu ljydu na zakarpatti jak rabu bozi za pary kopijok i to hotovi vse zrobutu.nedavajte svojy skiry zadarmo,jak kazytj.