Європарламент у своїй резолюції розкритикував побудову вітряків на високогір’ї Карпат

8 липня Європейський парламент прийняв резолюцію в якій розкритикував будівництво вітряків на високогір’ї Карпат. Окремо у резолюції згадується полонина Руна:

“Європарламент висловлює занепокоєння розвитком вітрових електростанцій на території високогірних природоохоронних районів Карпатських гір на заході України, зокрема запланованим встановленням 30 вітрових турбін на полонині Руна; підкреслює, що вітрова енергетика є більш безпечною та сталою альтернативою викопному паливу, і закликає Україну реалізовувати свій значний потенціал розвитку вітрової енергетики поза межами природоохоронних територій; наголошує, що виробництво енергії з відновлюваних джерел та збереження природи в Україні не повинні бути взаємовиключними, оскільки існують інші території, вже визначені для розвитку енергетичної інфраструктури, які не містять унікальних природних оселищ і пралісів та мають наявні під’їзні дороги.”

^{Уривок з резолюції Європарламенту щодо вітряків на високогір’ї Карпат від 8 липня 2026 року}

Резолюцію Європарламент прийняв за наслідками звіту Комісії Євросоюзу по Україні. Рекомендації до формулювань положень Резолюції Європарламенту надавала команда WWF-Україна.

Голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів, яка брала участь в рейдах і їздила в гори з представниками “Української природоохоронної групи” та  “FreeSvydovets”, наголошує:

“Резолюція – доказ того, що і журналістка із Закарпаття Олена Мудра, і екологи, зокрема Оксана Станкевич-Волосянчук, не просто так з такими природоохоронними організаціями як “Екологія-Право-Людина”, понад рік піднімають питання на рівні Верховної Ради та уряду. Зрозуміло, що у війну країні треба вітряки, але не на високогір’ї. Це нищить гори: щоб підняти лопаті на вершини треба рубати ліс для прокладання доріг. Петиція ветерана і біолога Андрія Тупікова до президента з вимогою невідкладно розробити законодавство, яке б захистило Карпати, зібрала понад 26 000 голосів. А профільний міністр Олексій Соболєв не знайшов навіть часу, щоб зустрітися з автором петиції. Ба більше, уряд дав зелене світло для будівництва на Руні. А на рівні парламенту нам вдалося заблокувати спробу протягнути законодавчу ініціативу представників ОПЗЖ. Їм забракло одного голосу. Прізвища кожного народного депутата, хто голосував за ми внесли в інструмент “Перезарядити країну тобі під силу”. Українці мають знати, хто виступає за знищення Карпат”.

За можливість будувати вітряки у Карпатах проголосували представники всіх фракцій та депутатських груп, окрім “Голосу” та “Європейської солідарності”.

^{Графіка голосувань фракцій та депутатських груп за правку, яка давала можливість будувати вітряки у Карпатах з інструменту “Перезарядити країну тобі під силу”}

Нагадаємо, у 2025 році на високогір’ї Карпат, зокрема на полонині Руна, з’явилися фундаменти під вітряки. Фірму, яка проводить роботи, пов’язують з колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим 

Того ж року два комітети Верховної Ради – екологічний та євроінтеграційний – провели виїзне засідання, де активну позицію за збереження Карпат зайняли голови комітетів – Олег Бондаренко, Іванна Климпуш-Цинцадзе та народна депутатка Юлія Овчиннікова.

У березні 2026 року петиція до Володимира Зеленського щодо захисту Карпат набрала понад 26 000 підписів менше, ніж за тиждень. Її підтримали зокрема Ігор Кондратюк, Сергій Квіт, Михайло Ткач, Ганна Гопко та інші відомі українці. А також природоохоронні  та антикорупційні організації  “Екологія-Право-Людина”, “Екодія”, “WWF-Україна”, “Грінпіс-України”, “Екоклуб”, “Екосфера” , Free Svydovets , “Українська природоохоронна група”, ANTS, “Голка”. 

У травні  цього ж року поліція закрила кримінальну справу проти журналістки Олени Мудри, яка висвітлювала забудову високогір’я в своїх матеріалах. Мудра стала жертвою SLAPP-атак та кримінального переслідування, яке відкрили за фейковим зверненням людини, якої навіть не існувало. Також проти Мудри та еколога Оксани Станкевич-Волосянюк поширювали фейки через їхню професійну діяльність. Правову допомогу Мудрі та Станкевич-Волосянчук надавали відповідно “Платформа прав людини” та ZMINA.

ДО ТЕМИ:

Журналістка-розслідувачка Олена Мудра очолила "Суспільне Ужгород"