Перше підживлення озимих - коли, чим і скільки — поради агронома

Азотна кислота — вихідна сировина для виробництва більшості азотних добрив, які аграрії вносять щовесни. Підприємства та фермерські господарства, що працюють із цією речовиною напряму, можуть купити азотну кислоту з доставкою — і підготуватися до сезону завчасно.

Коли починати: читаємо сигнали поля

Головна помилка багатьох аграріїв — поспіх. Вносити добрива по мерзлоталому ґрунту чи в період активного сніготанення марно: азот просто вимиється разом із талою водою в нижні горизонти або потрапить у водойми.

Оптимальний момент для першого підживлення настає, коли:

• середньодобова температура стабільно тримається на рівні +5°C і вище;
• ґрунт відтанув на глибину 3–5 см;
• рослини вийшли зі стану зимового спокою і розпочали вегетацію.

Зазвичай це кінець лютого — початок квітня залежно від регіону. На півдні України озимі «прокидаються» на 3–4 тижні раніше, ніж на Поліссі.

Чим підживлювати: порівняння популярних форм азоту

Аміачна селітра (34% азоту)

Класичний вибір для весняного підживлення. Містить дві форми азоту — нітратну й амонійну, що забезпечує швидкий старт для рослин і пролонговану дію. Добре засвоюється навіть за невисоких температур. Основний мінус — вимагає суворого дотримання правил зберігання й внесення.

Карбамід (46% азоту)

Найконцентрованіша тверда форма. Азот із карбаміду засвоюється повільніше: спочатку речовина перетворюється на аміак під дією ґрунтових бактерій. За сухої та холодної погоди цей процес уповільнюється, тому карбамід краще працює при температурах від +10°C.

КАС (28–32% азоту)

Рідке азотне добриво, яке поєднує три форми азоту — нітратну, амонійну й амідну. Вноситься обприскувачем або культиватором із підґрунтовими робочими органами. Забезпечує рівномірний розподіл по полю й мінімальні втрати на випаровування.

Скільки вносити: норми для основних культур

Норми внесення залежать від планової врожайності, запасів азоту в ґрунті та попередника. Орієнтовні показники для першого підживлення:

• озима пшениця — 40–60 кг/га діючої речовини;
• озимий ячмінь — 30–50 кг/га;
• озимий ріпак — 60–80 кг/га (культура особливо чутлива до дефіциту азоту навесні).

Якщо озимі перезимували слабко або посіви зріджені, норму варто скоригувати після візуальної оцінки стану рослин і, в ідеалі, після ґрунтової діагностики.

Азотне підживлення — інвестиція, а не витрата

Правильно проведене перше підживлення окупається багаторазово: кожен вкладений кілограм азоту за оптимальних умов дає приріст урожаю пшениці 5–8 кг зерна. Щоб глибше розібратися у формах і нормах внесення, варто вивчити, які бувають азотні добрива та які особливості їхнього застосування — це допоможе зробити обґрунтований вибір під конкретну культуру й умови господарства. Широкий асортимент азотних добрив за конкурентними цінами пропонує компанія «Система Оптимум» — тут можна підібрати потрібну форму й обсяг під конкретні потреби господарства.