У творі відображено кризові процеси життя Польщі початку 30-х років. У побутовій, на перший погляд, а насправді узагальнено-символічній формі драматург розкриває суттєві закономірності суспільного буття XX століття, головна з яких – дегуманізація суспільства.
Це кульмінація культурного спротиву Леся Курбаса тоталітаризму радянської доби. Вистава, що готувалася посеред Голодомору, стала останнім ковтком свободи для покоління Українського Розстріляного Відродження.
Режисер-постановник – Вʼячеслав Єгоров, художній керівник – заслужений артист України – Олександр Куцик, продюсерка – Юлія Єгорова-Рогова.
Партнери: департамент культури Закарпатської ОДА-ОВА, громадська правозахисна жіноча організація «Зонта-клуб м.Ужгород», ТРЦ «Дастор», проєкт «Технотарас».