Закарпатець з Усть-Чорної виготовляє і продає австрійцям дерев’яні обереги

— Як правило, це свята родина — Йосип із Марією, немовля, — пояснює майстер. — Ставлю туди осла, корову і трьох царів із дарами. Потім трьох овечок, пастуха з ягням на руках. Лаку не використовую, лише полірую фігурки наждаком. Отакий набір із 12 персонажів віддаю за 100 євро. Можу також продати поштучно, по 10–20 євро, — Олег показує овечок, які залишилися з комплекту.

У німців маленькі вертепи обов’язково мають бути на різдвяному столі, пояснює він. Але замовляють їх увесь рік. До села Усть-Чорна на відпочинок приїздить багато іноземців.

— Спершу я різьбив фігурки тварин, а потім один із тих туристів підказав мені робити різдвяних персонажів, — продовжує майстер. — Із тим туристом, австріяком Вальтером, я заприязнився. Він і постачає мені замовлення.

Тепер іноземці радять Олега один одному. Його роботи вдвічі дешевші за виготовлені в Австрії чи Німеччині. Найбільше замовлень надходить із  австрійського містечка Ебензеє.

— Якось приїхав звідти священик. Сфотографував фігурки і показав друзям. Листівки з фото моїх робіт і моєю адресою тепер є в кожному поштовому відділенні Ебензеє. Переказом мені пересилають гроші. А я відправляю їм фігурки посилкою. Іноді вкладаю по десять комплектів в один ящик.

Для тих, хто раніше не бачив його виробів, різьбяр тримає на показ 60 персонажів.

Раніше Єфремов працював у середній школі. Навчався на заочних курсах живопису і графіки. Але у школі платили мало. Тому знайшов підробітки.

Фігурку завбільшки з долоню доводиться робити два дні. На кожній добре видно найдрібніші деталі одягу. Деревину, липу купує. Часто зрізані старі дерева дістаються різьбяреві безплатно.

— Спершу за паперовою викройкою нарізаю з колод кубики, потім роблю фігурки, — веде далі. — Більше ні на що не витрачаюся. Хата в мене своя. Там і зробив майстерню. Матеріали та замовлення вожу старенькими ”жигулями”.

Торік Олег Єфремов заробив на різдвяних фігурках близько 5 тисяч євро.

Українські туристи ними не цікавляться.