Стратегія, яка ще розробляється, передбачає 6 напрямів безбар’єрності:
- фізичний – доступ до інфраструктури, будівель, споруд, транспорту;
- інформаційний – доступність, прозорість інформації про процеси в місті;
- цифровий – доступність інтернету, електронних сервісів, програм навчання цифровим навичкам;
- суспільний та громадський – доступність до всіх суспільних процесів, прийняття рішень;
- освітній – задоволення потреб здобуття освіти;
- економічний – створення умов для роботи, підприємництва, підтримка роботодавців, які такі можливості забезпечують.
Вадим Борець також представив останні напрацювання в Ужгороді для досягнення інклюзивності – під час капітального ремонту вулиць роблять пониження з тротуарів у місцях пішохідних переходів; встановлюється тактильна направляюча плитка, пандуси; з урахуванням зручностей для маломобільних людей облаштували сучасний ЦНАП; діє інклюзивно-ресурсний центр для дітей з особливими освітніми потребами; встановлено таблички шрифтом Брайля в міських бібліотеці та поліклініці; будують спортивно-ігрові майданчики; закуповують низькопідлогові автобуси.
На саміті також обговорювали приклади якісних змін у містах, історії успіхів, залучення інвестицій, проєкти розвитку, поштовхом до яких стала пандемія, інструменти ефективної взаємодії місцевої влади та загальнонаціональної, участь молоді в розвитку громад тощо.
У форумі сьогодні взяли участь представники міст, зокрема й інших країн, урядовці, експерти міжнародних організацій, громадських організацій, бізнесу.