У конференції взяли участь понад 60 науковців з Ужгороду, Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Дрогобича, Бережан, Києва, Черкас, Харкова, а також Польщі, Молдови та Білорусії.
До організації та проведення заходу долучився й Закарпатський музей народної архітектури та побуту. 27 січня на базі ужгородського скансену було проведено пленарне засідання та круглий стіл на тему «Вплив прикордоння на розвиток українсько-російського воєнного конфлікту».
Наступного дня в рамках секційних засідань директор музею Василь Коцан та наукові співробітники Василь Король і Михайло Рекрутяк взяли участь роботі секції «Етнокультурні маркери в контекстах погранич». В ході наукових обговорень відбувся своєрідний діалог між етнологами (народознавцями) та фольклористами Ужгорода і Львова. Всі виступи підтвердили актуальність вибору тематики конференції, важливість її обговорення як в контексті етнокультурних процесів минулого, так і в розрізі сучасного побуту та мультикультурності. В рамках обговорення доповідей про демонологічні вірування українсько-румунського пограниччя на Закарпатті (Василь Король) та обрядодій з водою на Старосамбіршині (Леся Горошко-Погорецька) увага акцентувалась на загальноукраїнських аспектах та їх співставленні з регіональними особливостями, кореляції демонологічних уявлень в народній календарній обрядовості, використанні води в обрядових практиках.
Питання міжетнічного фактору та географічного аспекту одружень в середовищі гуцулів Рахівщини, підняті в доповіді Михайла Рекрутяка, викликали питання про самоідентифікацію німецької та угорської меншини регіону, наявності фольклорного матеріалу (пісень, переказів) щодо ідентичності місцевого населення в період Австро-Угорщини. Цікавим виявився діалог в контексті доповіді про запозичання та взаємовпливи в народному вбранні долинян Закарпаття (Василь Коцан). Тут зокрема, йшлося про двосторонній процес взаємовпливів в крої та елементах декору складових народного вбрання, аспектах іноетнічних впливів на появу нових складових костюму, змінах у використанні технік вишивки. Питання «свій-чужий-інший», етнічної ідентифікації сучасної «вуличної» спільноти на прикладі Львова розглядались в спільній доповіді Оксани Кузьменко та Ольги Харчишин. Дослідниці на прикладі пісні «Тільки у Львові» проаналізували сучасну міську культуру Львова.
Робота секції та конференції в цілому стала корисною в плані міжособистісних знайомств, налагодження контактів, виокремлення спільних інтересів, а відтак і окреслення найближчих перспектив досліджуваних проблематик.