Закарпатський обласний центр нейрохірургії та неврології приймає пацієнтів, від яких відмовилися за кордоном

Напередодні керівництво закладу в Ужгородському прес-клубі розповіло про діяльність Центру в умовах пандемії та зміни у рамках другого етапу медичної реформи. У квітні 2020 року стартував другий етап медичної реформи, і було докорінно змінено механізм фінансування закладів охорони здоров’я. В рамках підготовки до другого етапу реформи в минулому році рішенням Закарпатської обласної ради, Центр, як і всі інші обласні заклади охорони здоров’я, було перетворено в комунальне некомерційне підприємство.   

Андрій Смоланка, директор Обласного центру нейрохірургії та неврології зауважив, що Центр створили у 2006 році на базі нейрохірургічного відділення обласної клінічної лікарні з метою приведення надання нейрохірургічної допомоги до європейських стандартів. У структурі новоствореного центру було два нейрохірургічні відділення, включаючи нейрореанімацію на 6 ліжок. У такій структурі центр функціонував до недавнього часу, у 2020 р. проведено реструктуризацію закладу, - каже Андрій Смоланка. -  Відкрили, зокрема, нове відділення цереброваскулярної патології. У центрі виконується більше 1000 нейрохірургічних втручань на рік, більшість з них –найвищої складності. Багато пацієнтів приїздить лікуватися з інших областей України, яким дуже часто відмовляють у наданні допомоги вдома. Навіть ті пацієнти, які розглядали можливість лікування закордоном, великий відсоток з них лікується у нашому центрі». За словами Андрія Смоланки, Центр приймає понад 2000 пацієнтів на рік.

Катерина Карпінська, завідуюча відділенням цереброваскулярної патології зупинилася на роботі закладу у період пандемії. «Інсульт - це невідкладний стан і пандемія не має впливати на надання пацієнтам ургентної допомоги. У даній ситуації ми приймаємо всіх пацієнтів. Є звичайно і такі, які не хочуть звертатися до лікарів і можуть чекати із симптомами вдома. У перші 4,5 год від настання інсульту необхідно надати медичну допомогу і ми закликаємо всіх пацієнтів, які мають симптоми інсульту не зволікати», - додала Катерина Карпінська.   

Центр приймаєм пацієнтів з різноманітними діагнозами. Це і травми хребта, пухлини головного мозку, внутрішньомозгові ішемічні паразитарні захворювання та інші. Про це детальніше розповів Сергій Удод, лікар-нейрохірург. Він зауважив, що коли починав працювати у 1985 році, метод дослідження пацієнтів був один – рентгенографія. Згодом з’явилася комп’ютерна томографія, кількість діагностований випадків збільшилася. «Магнітно-резонансна томографія допомогла виявляти ще більше випадків захворювань. Кількість діагностований хворих збільшилась, але й діагностика покращилася», – каже Сергій Удод. 

«У зв’язку з доступністю діагностичних методів та спектром втручань, яких ми виконуємо, кількість пацієнтів більшає. Ми робимо багато втручань при епілепсії, всього два центри в країні роблять їх, один з них – наш, – коментує Андрій Смоланка. – також зростає кількість дітей, яких ми оперуємо із складними пухлинами головного мозку». 

Якщо порівнювати з іншими нейрохірургічними центрами, закарпатський досить добре забезпечений технічно. Але з розвитком технологій необхідно встигати оновлюватися. 

«Згідно з другим етапом медичної реформи в Україні змінилася сама модель фінансування закладів. Зараз всі капітальні видатки повинен забезпечувати власник – облрада . Сподіваємося, що ми фінансування отримаємо. Деяка частина обладнання застаріла і потребує оновлення. Маємо недобудований корпус з 2008 року, подаємо щорічно заявку на участь у  проектах ДФРР. На жаль останні кілька років взагалі фінансування на капітальні видатки відсутнє. Сподіваємося, що у цьому році зможемо отримати передбачені приміщення для встановлення нового обладнання і надання невідкладної допомоги. Адже при інсультах є можливість розширити «терапевтичне вікно» ( з 4,5 год до 12-24 год), маючи на наявності ангіограф», - пояснив Андрій Смоланка. 

Директор також зауважив, що попри зміни та гасло «гроші йдуть за пацієнтом», повністю держава покриває видатки тільки на лікування пацієнтів з гострими мозковими інсультами.   У пацієнтів хірургічного профілю вирахуваний глобальний бюджет. І він не залежить від кількості хворих, а обмежений конкретною сумою щомісяця. «А ми навіть збільшили  кількість втручань. Середній тариф складає 11 тис. грн. а собівартість деяких складних втручань може досягати навіть 50-60 тис. грн. Ми не можемо інколи повністю забезпечити все», - каже Андрій Смоланка. Заклад за 3 місяці виконав річний план, чим здивував чиновників у Києві. 

Залишається проблемою в області також допомога з реабілітацією пацієнтів після неврологічних операцій. Дуже великий відсоток пацієнтів після інсульту залишаються з вираженим функціональним дефіцитом, кажуть лікарі.  «Таких людей треба адаптовувати до життя. З цією метою в області можна перепрофілювати санаторії, багато грошей не треба, треба ентузіастів», - додає Сергій Удод. Центр зі свого боку планує відкрити у цьому році кабінет фізреабілітації при захворюваннях нервової системи, повідомили Закарпаття онлайн в Ужгородському пресклубі.