Студенти УжНУ реконструювали давні українські вертепні дійства (ФОТО, ВІДЕО)

Різдвяно-новорічний період називають сакральним часом, тобто таким, коли минуле, теперішнє і майбутнє стають максимально близькими, коли межі між проявленим світом і світом невидимим стираються. З цим віруванням тісно пов’язані уявлення про колядників та вертеп. Колядники у давнину асоціювалися з гостями з потойбіччя, котрі своїми піснями магічним чином могли накликати лад і добробут у родину господаря, щедрий урожай та приплід худоби… Тому в Україні раділи коляді, що звучала під вікнами хати і в самій господі. Пізніше з’явився вертеп – костюмована народна драма, яка мала на меті принести радісну звістку про народження Ісуса Христа в кожен дім і в такий спосіб зробити господарів причетними до священного дійства, прилучити їх до сакрального часу.

Напередодні католицького Різдва студенти першого курсу філологічного факультету УжНУ взялися за реконструкцію вертепних дійств, які побутували в Україні в ХХ столітті, і разом зі співробітниками Закарпатського музею народної архітектури і побуту відтворили в Старому селі два різні сценарії вертепу. Музеєм люб’язно було надано автентичний український одяг (гуні, шапки-кресані, шерстяні штани тощо), а двоє працівників музею виступили в ролі господарів, до яких завітали колядники.

Одне вертепне дійство відбувалося в румунській хаті, привезеній із Середнього Водяного на Рахівщині, друге – на подвір’ї гуцульської хати-ґражди з села Стебного цього ж району. Дійовими особами одного вертепу були ангели, дід, пастухи, чорт; іншого – цар Ірод, зрадник, три царі, ангели, архієрей/мудрець, воїн, слуга. Перше вертепне дійство мало гумористичне забарвлення, носієм народного гумору й святкового настрою тут став «дід», його репліки можна назвати сміховою родзинкою дійства.

У другому вертепі особливо колоритно виглядав чорт, персонаж комічний і частково привабливий на фоні образу «зрадника», котрий є уособленням українця, здатного на будь-який жахливий вчинок заради грошей. Сценарії обох вертепних дійства наближують біблійну історію про народження Ісуса Христа до українських реалій, вони увібрали в себе український колорит й відобразили специфіку нашого народного побуту та менталітету.