Шуфрич без НАТО в голові

Пан Шуфрич народився і навчався на Закарпатті, де багато людей здавна мали родичів у натовських країнах – США, Бельгії, Франції. Словом, усюди, куди доля впродовж XX століття закидала наших трудових мігрантів. Останніми роками тисячі закарпатців працюють у Португалії, Іспанії, Італії. Тому кожний краянин добре знайомий чи особисто, чи від найближчого оточення з ситуацією у натовських країнах, з їхніми захмарними, як для нас, життєвими стандартами. Можна по-людськи зрозуміти мешканців Луганщини чи Харківщини, для яких західні країни – це далекий та чужий світ, і уява про них – на рівні радянських догм. Для закарпатця ж Шуфрича подібні настрої не природні Він це робить аж ніяк не через незнання.

Вся біографія нардепа зумовлює його більше пронатовську позицію, ніж антинатовську. До того ж, його батько Іван Шуфрич відомий як почесний консул країни- члена НАТО – Словаччини, в Ужгороді. Сам Н.Шуфрич починав трудову діяльність на території Угорщини, яка сьогодні, будучи членом Північноатлантичного Альянсу, висловила намір розмістити на своїй території системи ПРО. Він прекрасно знає ситуацію і в тамтешньому військовому господарстві, і в аграрному секторі (про що і захищав дисертацію). То чому те, що є добром для словацьких і мадярських родичів, друзів і партнерів Н.Шуфрича, видається йому неприйнятним для закарпатців і загалом українців?

Детальніше про це – у газеті «ФЕСТ», № 4 від 31 січня.