Закарпатець взяв участь у Конгресі фінно-угорських письменників

Минулий форум проходив в Угорщині, а наступний працюватиме в місті Коложварі Трансильванії (Румунія). Там розповідатимуть про дальшу долю національних фінно-угорських меншин.

На Конгресі зібралися представники Естонії, Фінляндії, Угорщини, Російської Федерації (комі, удмурти, морва (ерзя), марійці, ханти.

Тобто, йдеться про народи й народності з прадавніми коренями — візитівками загальносвітової культури, які не повинні зникнути з лиця планети. Цим і переймались учасники. Недарма ж ще Енеас Сільвіус Пікколіні, майбутній Папа Пій ІІ (1405 — 1464), а водночас поет, науковець, італійський гуманіст переймався долями цих цікавих і глибоких етносів. У його творах уперше згадуються родинні зв’язки угорців та ханти й мансі. Про це йдеться  і в історичних матеріалах, пов’язаних із стосунками з російським царем Іваном ІІІ.

Форум відкрився урочистим привітанням президента Естонії, а завершився подорожжю учасників в Сету на півдні Естонії, де проживає цікава етнічна група, характерна многоголоссям, ретельно збережена прибалтами в статусі культурної автономії для дальшого плекання цього архаїчного діалекту естонської мови. Його носії — православні вірники Константинопольського патріархату. Науковець з Ужгорода був щиро вражений тим як держава піклується збереженням культурної спадщини цього невеликого, але духовно надзвичайно багатого етносу.

Науковець з Ужгорода  Микола Антоненко дістав розголос перекладом поетичної книжки Яноша Пустаї «Буденний Месія» українською мовою. До слова, пан Микола вже вдруге обраний головою Асоціації фінно-угорських письменників. Письменник і вчений-мовознавець очолить дієвий оргкомітет у товаристві двох активних жінок — Еви Рубовскі (Угорщина) та Еви Тулуз (Естонія).

Окрім іншого, там також відбулася презентація роману удмуртського письменника Михайла Плотнікова «Старий Мултан». Естонською його переклали Арво Валтон та Надія Пчеловодова, а угорською — Іван Горват. В романі йдеться про репресії, що випали на нелегку долю цього народу.

Говорилося чимало й про Єремея Аймена — нобелівського номінанта за роман «Богоматір у кривавих снігах», перекладений на французьку мову. В ньому йдеться про мужній опір хантів сталінським репресіям, про те, як вони боролися за відібраних у них дітей.