Не викликає сумнівів, що з кам’яної архітектури Закарпаття ротонда найдревніша, це пам’ятка XIII ст., що було з’ясовано за її фресками. Внаслідок останніх розкопок видно, що тут було городище: археологи розкопали залишки валу і рів. Є також свідчення великого поселення, яке було тут у III—IV століттях нашої ери, а це період пізньої Римської імперії. Таких поселень на території Закарпаття 350.
Розкопки Ротонди представлені фрагментами кераміки XIV—XV ст.ст., а також XI ст. Знайдено великий матеріал періоду III ст., часу пізньої Римської імперії: грубої форми посуд для вжитку, гончарна декоративна кераміка. Науковці схильні припускати, що Ужгороду, як місцю поселення, близько 40 тис. років.
Керував експедицією директор Інституту Карпатознавства УжНУ професор В’ячеслав Котигорошко.