Виставку відкрила Генеральний консул Словацької республіки в Ужгороді Янка Буріанова. Це п’ята експозиція, яка протягом року презентується у новостворених після реконструкції приміщеннях. За цей час на стінах зали для прийомів свою творчість презентували й закарпатські художники-словаки, й митці Словаччини, які побували на пленерах Закарпаття та інші.
Історично колектив митців Закарпаття ще в радянські часи мав одну з унікальних можливостей контакту із колегами з-за кордону, з якими єднало спільне європейське минуле і, водночас, реальність соцтабору. Інтернаціональний характер радянського мистецтва яскраво демонструє практика проведення на Закарпатті міжнародних пленерів та обмінних виставок, перша з яких відбулась ще 1966 року. По суті, це була одна з найзручніших можливостей уникнення офіційно пропонованих тем зверху та долання інформаційної ізоляції, в якій перебували інші українські митці.
Ініціатором нової експозиції став Василь Скакандій, адже закарпатські митці й сьогодні є частими гостями пленерів та учасниками різноманітних виставок у Словаччині. До участі пан Василь запросив й колегу Йожефа Рущака, з яким не один раз мандрував з етюдником по сусідній країні. В основі експозиції -- різнохарактерні пейзажі, які зафіксували настрій, враження та емоції художників під час перебування у різних куточках Словаччини.