На Прикарпатті "прикололися" щодо надання статусу регіональної мови гуцульському діалектові

Цей виступ може стати лише першою ластівкою, адже на заході України послуговуються також лемківським, закарпатським, бойківським та покутсько-буковинським діалектами.

Крім того, значна частина населення користується польською, угорською, румунською та іншими мовами.

У вишиванках та з музиками молоді активісти прийшли на вічевий майдан обласного центру. Влаштували гуцульську дискотеку. Свої вимоги намагалися висловити саме цим діалектом.

Віктор, учасник акції: «Добрий день. Мене звати Вітя з Косова, і всі наші бахури з Косова приїхали сюди, бо ми хочемо, щоб наш діалект визнали регіональною мовою. Цією мовою говорив мій батько, дід, прадід і я так хочу говорити».

На Прикарпатті в гірських селах люди розмовляють на гуцульському діалекті. Російську та українську розуміють добре.

А ось кому кого важче зрозуміти - мешканцеві обласного центру з чистою українською вимовою гуцула, який спілкується говіркою, чи навпаки - це ще не відомо.

Проте ніхто міжрегіональної ворожнечі з цього не розпалює. Активісти кажуть, мовне питання чітко виокремилося з-поміж інших проблем саме під час виборів 2004 року, коли на політичну арену вийшли два суперники зі своїми інтересами.

Сергій, учасник акції: «В 2004 році цей поділ був вигідний одному з кандидатів від влади на той час, і тому цей поділ, розкол тягнеться від 2004 року і дотепер. Проте тепер більше в закритій формі. Ми не хочемо, щоб був діалект, щоб люди були поділені на діалекти. Ми маємо говорити українською мовою, що є природно».

Насамкінець активісти відірвали голову двоголового опудала на знак того, що в одній державі не може бути двох мов. І надіслали депутатам Верховної Ради Конституцію держави, а тим, хто не розуміє української - російсько-український словник.