В Ужгороді побачила світ "Двійня" Марини Штефуци від "Ґражди"

Марина й тут не чужа. Дебютувала у 1999 році збіркою  “Поезії” (Львів, Кальварія). У 2004 році побачила світ наступна книжка – “На мові галактик” (Штюрмер). Цього року поетка йде до читача одразу двома виданнями – “3Dцяте лютого” та “Лабіринт”. 

Штефуца Марина (Марина Алдон). 3Dцяте лютого: Із циклу «Щоденник». – Ужгород: Ґражда, 2013. – 124 с.

Штефуца Марина (Марина Алдон). Labyrinth: Поезії. – Ужгород: Ґражда, 2013. – 88 с.
 

Обізнаний читач не подивує зі згадки тут традицій давньої української літератури, а насамперед – української барокової поезії з її так званими курйозними віршами, вишуканими і незвичайними за формою, з поєднанням зорових і слухових елементів, з фігурними віршами найрізноманітнішого вигляду, як також з віршами-раками, які однаково читаються з обох боків, акровіршами, у яких зашифровано додатковий зміст, віршами-лабіринтами і так далі.

Для менш обізнаних зрозумілішим буде інший контекст. Багато з нас знає російську дитячу іграшку «матрьошку» – дерев'яну ляльку, що складається із вкладених одна в одну фігурок.

Вірші у стилі 3D є саме такими багатошаровими поетичними структурами, тобто в одному тексті ховаються інші, менші  за розмірами.

Авторка розробила декілька технік об’ємних літературних творів. Головні з них – розчинення, коли у «головному» вірші можна знайти одну або кілька розчинених поезій, та зіставлення – коли два тексти читаються, як один твір, або як два різні. Крім того, зустрічаємо у збірці поєднання класичного європейський сонета із японським та застосування 3D техніки до акровіршів.

Загалом «Щоденник» включає 365 творів (за кількістю днів у році), однак у збірці «3Dцяте лютого» вміщено не всі вірші. Причина банальна – брак коштів. Ознайомитися з усім циклом творів можна на сайті: «Марина Алдон. Моя гавань».

Четверта збірка поезії відомої закарпатської авторки “Labyrinth” засвідчує вміле володіння нею словом як тексто- та образотворчим засобом, інструментом оприявлення смислів і артистичної гри ними, не втрачаючи при цьому емоційно-почуттєвої наповненості й естетичної самодостатності.