Перспективи військового цвинтаря в Ужгороді: з автентичними надгробками, пам'ятником-стелою і в липах(ФОТО)

Як відомо, після тривалих перипетій довкола теми гарнізонного кладовища в ужгородському мікрорайоні Шахта, за результатами конкурсу ескізних проектів конкурсна комісія при управлінні архітектури міської рад вирішила: найбільш прийнятний варіант відновлення цвинтаря часів Першої світової війни запропонований львівським архітектором Оленою Олексюк-Герасименко. Як з’ясувалось, замовником проекту виступила Спілка чехословацьких легіонерів.

Отож, про те, які зміни на кладовищі передбачені проектом, про найближчі плани у справі облагородження території цвинтаря, про те, чи встигнеться завершити всі роботи до початку відзначення ювілею Першої світової війни, Закарпаття онлайн цікавилось у голови Спілки чехословацьких легіонерів Богдана Пилипіва.   

«Ескізний проект ми подали буквально в останні дні проведення конкурсу. Перші ескізні начерки були зроблені ще у жовтні 2012 року, і займався ними головний архітектор військової історичної інституції Чехії Павел Голий. Тепер же ми, з його погодження, просто передали оці попередні малюнки архітектору Олені Олексюк-Герасименко, вона ж на їх основі створила детальний повноцінний ескізний проект. Нині про перемогу повідомлено чеську сторону, копію ескізу надіслано Франтішеку Травнічеку, який від Спілки у Чехії курує цей проект», – розповів Богдан Пилипів. 

За задумом, який втілюватимуть на занедбаному цвинтарі «легіонери», кладовище має набути того вигляду, яке воно мало 100 років назад. «Як його бачив тодішній архітектор – його ідея має бути продовжена», – каже Богдан Пилипів. Наразі архітектор Олена Олексюк-Герасименко, за його словами, вже розпочала роботу над створенням безпосередньо робочої проектно-кошторисної документації. Робота ця займе близько 3-х місяців. За той час, поки архітектор працюватиме над проектом, Спілка чехословацьких легіонерів опікуватиметься іншими організаційними питаннями.

«Необхідно налагодити співпрацю з державами, громадяни яких поховані на кладовищі. Вже є домовленості з чехами, найближчим часом надамо полякам списки похованих тут їхніх громадян, щоб узгодити правильне написання імен та прізвищ у польській транслітерації. Паралельно комунікуватимемо з іншими державами. Необхідно буде пройти ряд бюрократичних процедур: узгодити з мерією формат співпраці, отримати всі погодження, визначити розпорядників коштів, уточнити окремі дані, паспортизувати відновлені надгробки»,  – каже Богдан Пилипів.

Розповів голова Спілки чехословацьких легіонерів і про досягнення порозуміння з угорською стороною у питанні угорських хрестів, які наразі «компактно» встановлені на місці поховання чеських солдатів. За словами Богдана Пилипіва, ще минулого року він мав розмову з генеральним консулом Угорської республіки в Ужгороді Йожефом Бачкаї, керівником Департаменту із громадських звязків і військово-меморіальної роботи, полковником Ласлом Теллом та співробітником Інституту військової історії Угорщини при Міноборони цієї країни Андором Біро: «Нам вдалося їх переконати, що хрести угорські стоять не на тому місті, де мали би стояти, на чеських похованнях. Вся інформація є зафіксованою в тодішніх кресленнях кладовища. Домовились, що ми передаємо угорцям інформацію про те, де насправді є угорські поховання. Хрести, що зараз є на цвинтарі, будуть просто  встановлені на ті місця, де вони й повинні стояти». 

Чи не найбільше роботи, каже Богдан Пилипів, буде з відновленням надгробків, огорожею, а також пам’ятником, що складатиметься з кількох елементів. З реконструкцією надгробків попередньо погодився допомогти ужгородський скульптор Богдан Корж. Хрести відливатимуться за ескізами, що їх нададуть країни, чиї громадяни поховані на цвинтарі. Пам’ятник, який спочатку складався з 14 елементів (саме стільки національностей «об’єднав» цвинтар), відповідно до зауважень конкурсної комісії зменшиться вдвоє. Огорожу «легіонери» планують «збити» з витесаних дощок з видалених на кладовищі кленів.

 «Клени, які наразі ростуть на кладовищі, піднімають ґрунт, корінням вже переламано огорожу і її стовпи. З часом, якщо не видалити ці дерева, вони можуть переламати і надгробки, пошкодити мощення доріжок. Біологи вважають, що найбільш вдалий варіант в цьому випадку – це липи: у них коріння вниз росте, липи не дають насіння. Замість 1 зрізаного клена ми готові висадити по 4-5 лип. А клени – нині на цвинтарі росте 22 великих дерева – можна «пустити» на огорожу: витесати з них дошки. Свого часу цвинтар був обнесений огорожею з сітки, яка кріпилась на стовпах. Стовпи, що збереглись, встановлюватимемо назад. Але металева сітка сьогодні – не найкращий варіант, бо буде спокусою для вандалів, збирачів металу», – зауважує Богдан Пилипів.   

Насправді, упевнений голова Спілки чехословацьких легіонерів, якщо правильно розпланувати роботу, то вкластись у строки зовсім не важко. За зиму, якщо надійде фінансування і все буде гаразд, «легіонери» планують остаточно вичистити кладовище від рослинності, видалити залишкове коріння. Знову ж таки, впродовж зимового періоду, коли монтажні роботи проводити нераціонально, відновлюватимуться надгробки, відливатиметься стела, створюватимуться хрести й огорожа.

Відтак, «в ідеалі – як тільки зійде сніг», каже Богдан Пилипів, можна братись і до основних робіт на цвинтарі. Тим більше, що працювати є кому: Спілка нараховує 12 осіб, готові допомагати «легіонерам» активісти з утворення «Карпатська Січ», існують також домовленості про долучення до робіт польських волонтерів та чеських представників зі Спілки чехословацьких легіонерів.