Поки закарпатка працювала на заробітках на дім для дочки, та незаконно продала її квартиру

У США, де проживає її старша дочка, Магдалина Михайлівна поїхала на заробітки на початку двотисячних років. Придбану раніше на виручені від продажу власного будинку у Виноградові трикімнатну квартиру лишила для проживання дочці з зятем та двома дітьми.

Пані Магдалина розповіла, що її дочка Наталя із родиною постійно «мандрували» зйомними квартирами, бо ж власного житла в Ужгороді не мали. «Я вирішила посильно допомогти дитині – вони з чоловіком планували побудувати будинок в Ужгороді. В Америці у мене живе старша дочка, тож я і поїхала туди заробляти гроші. Квартиру в Ужгороді лишила на дочку – щоб вони там з родиною жили, поки заробляється на новий будинок. Звичайно ж, залишила тут і всі документи на квартиру, і свій внутрішній паспорт», – розповіла Магдалина Михайлівна.

В Америці жінці довелось важко працювати більше 10 років – вона прибирала квартири, працювала гувернанткою, доглядальницею. Увесь цей час регулярно надсилала гроші для дочки із зятем, які нібито займались будівництвом власного будинку. В 2010 році вирішила повернутись додому – вже і вік поважний, і фінансово чим могла, таки допомогла.

Але от коли Магдалина Михайлівна приїхала в Ужгород, то жити їй вже було ніде – квартиру дочка із зятем продали, а на виручені з продажу кошти звели новий будинок. До всього, квартиру, яка була власністю пані Магдалини і в якій та була прописана, продали шахрайським шляхом: підробивши довіреність із нібито підписами Магдалини Михайлівни, а затим – знищивши її внутрішній паспорт.

«Вони спочатку пропонували мені жити з ними в їх новому будинку, але прописувати, звичайно ж, не збирались. А, коли я почала вимагати чесно віддати належне мені майно, вирішили мене позбутись – возили в психіатричний диспансер, розповідали, що я хвора… Лікар, котрий мене оглядав, сказав, що йдеться лише про нервовий стрес і, вислухавши мою історію, порадив більше в той будинок не повертатись», – розповіла Магдалина Михайлівна.  

З того часу і вже впродовж трьох років вона раз по раз міняє дешеві закутки-кімнати у Виноградові, куди повернулась після зради дочки. Пройшовши кола пекла, добилась виготовлення нового паспорту, за яким її прописали в Ужгороді, в гуртожитку по вул. Загорській. Живе на мізерну пенсію у трохи більше як 900 гривень і чекає суду, який, сподівається, зобов’яже шахраїв повернути належне їй житло.

Всі три роки поневірянь тривало слідство у кримінальній справі проти дочки Магдалини Михайлівни, що була порушена за підозрою у шахрайстві. Свого часу справу навіть закривали за відсутністю складу злочину, але адвокату пані Магдалини вдалось добитись її поновлення. 

«Довіреність на продаж квартири, нібито мною підписану, й акт купівлі-продажу оформлявся у приватного нотаріуса, яка знала, що я тих підписів не ставила. Однак, підозрюваною вважається лише моя дочка. Ці 3 роки я з нею не розмовляла – Наталя навіть не цікавилась, що зі мною, і чи взагалі я ще жива. З’явилась тільки минулого тижня, пропонувала кімнату в їх будинку, але я не погодилась туди повертатись. Просила, хай повернуть мені квартиру. На що почула від неї, що вона має адвоката, «у якого весь Ужгород і весь Київ в руках», що я нічого не отримаю і так і вмру під чиїмсь під парканом... Але Бог їй суддя», – з гіркотою розповіла Магдалина Михайлівна.

Кілька засідань у судовій справі вже були перенесені, наступне призначене на 10 липня. Жінка каже: вона не бажає тюрми своїй дитині, хоче лише повернути те, що у незаконний спосіб віроломно в неї було відібрано її ж рідною дочкою у спільності із зятем та, очевидно, за згоди нотаріуса.

А поки так і продовжує жити у маленькій винайманій кімнатці без води, а взимку – і без тепла, яку називає «клопівня». На пенсію у 900 гривень. Одинока, без підтримки рідних та близьких. Сподіваючись на адекватність суддів і не втрачаючи віри у вищу справедливість.