Туристи їдуть на Закарпаття, аби подивитися на ведмедів на волі

Побачити диких звірів у природніх умовах для України - велика рідкість. Тим більше це стосується бурих ведмедів, яких на волі лишилися одиниці.

Тому й зрозуміло, що Реабілітаційний центр бурих ведмедів стає все більш популярним для відвідання туристів. Все ж - не зоопарк.

Центр знаходиться на досить таки популярному маршруті - неподалік від сіл Синевир та Колочава, при дорозі, що веде від Міжгір'я до Хуста. Отже, заїхати поглянути на косолапих знаходиться чимало.

Запусили цей  проект у Національному природному парку «Синевир», оскільки його територія за ландшафтними та кліматичними умовами найбільше відповідає природному середовищу існування найбільших хижаків України.

А ще - мати такий заклад – це справжня гордість для Закарпаття, на гербі якого зображено ведмедя – господаря гір.

У центрі "відпочивають" тварини, що зазнали жорстокого поводження від попередніх господарів або незаконно утримувалися у неволі. Ведмеді, привезені сюди з усієї України, почуваються вільно на 12 гектарах лісу. Їх годують, лікують, доглядають.

Деякі особини поки що утримують у клітках або вольєрах. Ці ведмеді, кажуть працівники центру, ще адаптуються. Вони звикають один до одного, до місцевості.

І тим не менш, бачити ведмедя у горах в лісі (хоч і за загорожею) - більш природньо, ніж у міській клітці. Тварини помітно жвавіші, вони бігають, граються, купаються.

30-літня "дівчинка" Ірочка навіть у своїй клітці поводиться наче мале кошеня, граючись із гіллячкою. Пройде небагато часу, і в неї буде карпатський простір площею 12 гектарів. Поки ведмеді її не поділять між собою, звісно :)

Незважаючи, на те, що у лісі достатньо ягід і дичини, ведмеді все одно приходять до годівниць, де регулярно отримують свій пайок (зараз він у кожного індивідуальний): овочі, фрукти, риба, каші, м'ясо.

Отже, туристи практично в будь-який час доби зможуть дивитися на ведмедів. Тут же, поруч, є "ведмедячий басейн", барлоги.

Центр регулярно поповнюється - завдяки тому, що чергову тварину-іграшку знімають з ланцюга, де вона була прикута як собака, або ж - звільняють із циркової клітки.

У березні цього року до реабілітаційного центру бурих привезли ведмедя за кличкою Стелс. Досі він утримувався у рівненському цирку-шапіто. Дресирувальники, які купили ведмедя за власні кошти, подарували його національному парку - аби їх тварині жилося краще.

Трохи раніше тут посулився Малюк - 7-річний бурий ведмідь. Привезли клишоногого з Берегівського району Закарпатської області. Там він чотири роки прожив у неволі. Власник бурого, розуміючи, що не має змоги надати тварині належні умови проживання, добровільно передав її до центру.

Цікавим є той факт, що ведмідь на Берегівщину потрапив невипадково. Його тут залишив мандрівний цирк. Тварина неохоче піддавалася дресируванню і цим завдавала клопотів.

Тут мішки нікому не заважають і клопотів не завдають. Вони приносять лише радості дітям і дорослим, що моментально стають дітьми.