Зимують комарі ховаючись у різні щілини та старі дупла. Багато з них переховуються від холоду у підвалах, погребах, кутках, сараях. Можуть причепитися ніжками до стелі, стін і спати спокійно всю зиму. Тільки-но відчують весну, прокидаються і відправляються на «полювання». Та не тільки людська кров приваблює комарів. Дошкуляють вони як сільськогосподарським тваринам, так і диким, а також птахам.
«Говорити про те, що комар «кусає», помилково, – зазначає доцент кафедри ентомології УжНУ Олександр Метелешко. – У цих комах нема щелепи із зубами, тому кусати вони практично не можуть. Хоча, щодо того, як саме кровопивця уражає шкіру людини, то тут є певна особливість. Вона полягає у тому, що ротовий апарат комара захований у трубочкоподібну нижню губу. Всередині неї знаходяться схожі на пилочки нижня і верхня щелепи. Ними комар прорізає дірочку в шкірі, занурює глибше хоботок до рівня кровоносних капілярів і смокче кров. Перед тим, як комаха починає пити кров, вона вводить в шкіру своєї жертви слину. Саме слина комара викликає свербіння, набряк, почервоніння в місці укусу, а в деяких випадках і алергічну реакцію. І саме зі слиною передаються інфекції».
Детальніше про поведінку "закарпатських" комарів можна прочитати у матеріалі Ольги Білей на порталі Зелене Закарпаття.