Думки політологів: чи бути угорській мові регіональною на Закарпатті?

Сьогодні ж на сесії Закарпатської обласної ради постало питання про надання угорській мові статусу регіональної, але вже – на всій території області. З відповідною ініціативою, як повідомляло Закарпаття онлайн, виступили представники двох угорських фракцій в облраді – Демократичної партії угорців України та "КМКС – Партії угорців України". Тривале обговорення конкретних результатів не дало: питання вирішили перенести на наступне засідання обласної ради.

Чим спровоковане бажання угорців «офіційно» затвердити угорську мову в області саме зараз, і чи можливо це під час розгляду відповідного проекту рішення наступного разу, Закарпаття онлайн поцікавилось у фахівців-політологів.

Політолог і соціолог, керівник Закарпатського інституту політичних досліджень Віктор Пащенко спробу надати угорській мові статусу регіональної називає «піар-грою» угорських партій і прогнозує, що мовне питання «обговорюватиметься безкінечно», щоправда – безрезультатно. «Двом конкурентним угорським партіям потрібно було заявити про себе, продемонструвати опікуваність виборцями. Але чітко було видно, що проект рішення, винесений на сесію, «не пророблений», і заяви про надання угорській мові статусу регіональної – суто декларативні», – каже Віктор Пащенко. Крім того, відмічає, що такі ініціативи є «ще однією спробою в досить грубій і примітивній формі поставити політичного конкурента і обласну владу у незручне становище: ось тепер нехай голова обласної ради, який балотувався на виборах, пояснить виборцям свого округу, чому він проти угорської чи русинської мови».

Натомість, обласна влада, нагадує політолог, політично декларує готовність ухвалення такого рішення, але – при наявності виділених під це коштів з державного бюджету. Таким чином, спостерігається такий собі «пінг-понг повноважень», обласна влада «переадресовує» це питання партії влади, якою закон про мови й був прийнятий. І, хоч розгляд проектів рішень щодо прийняття угорської мови як регіональної перенесений на наступне засідання після доопрацювання, жодних практичних рішень очікувати не варто, прогнозує Віктор Пащенко: «на наступній сесії знову поговорять, знову це питання відкладуть – бюджет коштів на реалізацію закону не передбачатиме. Крім того, на наступній сесії виникнуть вже набагато серйозніші питання, зокрема, щодо розподілу бюджету. Тому можна чекати, що все це буде тягнутись безкінечно». 

Доктор історичних наук, політолог, професор УжНУ, письменник і журналіст Сергій Федака, натомість, пов’язує ініціативу угорських партій щодо розгляду відповідного питання змінами, що готуються до закону «Про засади державної мовної політики». «Зміни до мовного закону мав би проголосувати ще нинішній парламент. За цими змінами, планується збільшити відсоток для можливості визнання регіональних мов органами місцевої влади – до 30%», – каже Сергій Федака. Угорці ж, за його словами, такий відсоток в області не складають. Через це, ймовірно, угорськими партіями і було прийнято рішення винести на голосування питання про визнання угорської мови регіональною до голосування за зміни до закону у Верховній раді. З очікуваннями голосування по цьому питанню у парламенті пов’язує політолог і відкладення голосування в обласній раді. Припускає, що вже на наступній сесії угорці з ініціативою про надання угорській мові статусу регіональної вже виступити не зможуть: «наступна сесія обласної ради відбудеться нескоро, тому, якщо за цей час будуть проголосовані зміни до мовного закону парламентом, підстав розглядати закарпатськими депутатами питання про надання угорській мові статусу регіональної вже не буде».