Сьогодні казати, що Хустщина може стати центром молочної індустрії, як мінімум несерйозно. – запевняє Володимир Лендєл. - Зараз увесь закарпатський ринок фактично «завалений» молокопродуктами з інших областей, це вже зайнятий сегмент. Але є шанси, що невеликі заводи матимуть достатньо молока для переробки від хустських господарств. Нині говорити про якесь реальне втілення зарано. Є зацікавлені інвестори з Голандії, Росії, але поки що не підписано жодних контрактів...
– Розкажіть детальніше про самі проекти.
– Запропоновані міні-заводи запроектовані з урахуванням непростих реалій сучасного закарпатського фермерства. Це «заводи на колесах», площею біля 50-ти м2. Вони мобільні. При потребі, якщо у селах зменшується кількість худоби і відповідно меншає забезпечення молоком, завод може «переїхати» до іншого району, де знову почне нормально працювати. Хоча сподіваємося, що з появою заводу таринництво не занепадатиме, а отримає позитивний імпульс.
– До яких хустських сіл молокозаводи приїдуть у першу чергу?
– Проекти закріплені за Липчею, Нижнім Селищем та Велятином. Фермери з цих та навколишніх сіл зможуть легко добиратися та доставляти молоко.
– Який шанс у хустських молочних продуктів відвоювати свою нішу на ринку?
– Хочу, щоб стало зрозуміло: ці заводи не будуть мати великих обсягів переробки, відповідно їх відсоток на ринку не буде значним, і реалізуватися їм буде значно легше, ніж великим підприємствам. Ми розраховуємо, що місцеві підприємства стануть стабільними постачальниками продукції для дитячих садків, лікарень та інших соціальних установ.
– Тож говорити про повноцінний розвиток молокопереробної галузі ще рано?
– Рано, але потрібно. Бо фермерів, які утримують худобу на Хустщині не так і мало. Часто господарі стикаються з проблемою реалізації молока, не кожен фермер захоче стояти з молоком на базарі, його реалізують через знайомих, тощо... Тому зараз потрібні хоча б невеликі молокозаводи. Хтозна, можливо з таких «заводів на колесах» і почнеться повноцінний розвиток закарпатської молочної індустрії.