Боже Великий, Єдиний

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки й щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя, дай, Боже, народу

І многая, многая літа!

Які чудові слова у Церковному гімні України (автор тексту: Олександр Кониський, музика: Миколи Лисенка). Ним закінчується Служба Божа на українських службах греко-католиків Мукачівської єпархії та храмах УПЦ Київського патріархату. Однак, на службах, що проходять у храмах МГЦ «церковнослов’янською мовою» його не співають. А чому? Адже це Молитва до Господа за благополуччя нашої спільної держави – України,  за те, щоб Він дарував її мешканцям «свої ласки і щедроти»! А їх, всі ми, громадяни України, незалежно від національності – ой як потребуємо! І дуже б було добре, щоб у всіх греко-католицьких храмах нашої єпархії, включно із службами на інших мовах, – лунало це чуйне прохання до нашого Господа. Тож, за дорученням багатьох вірників, закликаю виконувати цю Молитву всіма греко-католиками краю. Думаю, що прохання це підтримають всі духовні отці краю, підтримає і преосвященний владика Мілан.

Хто зна, а може б до цього приєдналися і брати наші православні із УПЦ Московського патріархату?

Олег Галик, Ужгород