Легендарне озеро Синевир – найбільше гірське озеро України та місце, яке точно входить у топ для відвідувань туристами, які мандрують Закарпаттям.
Чому «морське око»? Посеред озера є невеличкий острівець (під час весняної повені його повність накриває водою), і комусь він нагадав зіницю в ось такому великому «оці моря» посеред гір. Але більш поширена туристична версія – через блакить води у гарну погоду.
Найгарнішу «оправу» для водного плеса створюють височезні смереки, якими загалом славиться цей гірський край.
Озеро, авжеж, природне, живиться басейном річки Теребля, воду в ньому вважають найчистішою, і саме тому тут живе гірська форель.
Як будь-яке особливе природне місце-магніт, Синевир оповитий легендами. Одну з них навіть закарбували – ні, не в камені, а в дереві. На березі встановлена монументальна композиція авторства видатного художника Закарпаття Івана Бровді. Вона – вже звична частина синевирського пейзажу, її називають найбільшою дерев’яною скульптурою України (13 метрів заввишки, 30 тонн завважки).
Митець вирізбив твір на тему головної легенди про Синевир – що озеро «наплакала» через невтілене кохання дівчина Синь, якій заможний батько не дав вийти за пастуха на ім’я Вир. Їхні імена прив’язують до наймення озера і на екскурсіях розповідають, що на березі озера можна попросити про вічне кохання.
Ще одна легенда – про чоловіка на ім’я Синевир, який славився своєю силою. Його родину згубили потойбічні сили, а останню доньку затягли в болото. Його він закидав таким важким камінням, що через нього просочилася джерельна вода й утворила озеро.
Втім, хоч і всі люблять легенди, а надто про трагічну любов, хтось каже, що походження назви – просто від «синій вир».
До речі, найбільша глибина Синевиру – майже 20 метрів, це кілька років тому дослідили дайвери (до цього вважали, що озеро значно мілкіше). Перепади рівня води в різні сезони можуть сягати до 4 метрів (після танення снігів максимально повноводне, а спекотного літа навпаки). Озеро заповідне і про жодні купання, авжеж, не йдеться.
В інших легендах про Синевир гіди згадують і мавок, і русалок, і духів лісу. Вочевидь, цим надихалися автори, що здійснили спробу зняти один із перших українських фільмів-горорів, під назвою власне «Синевир». А для стрічки «Холодна кров», знятої в 2018 році у копродукції України та держав Європи, зимовий Синевир став ідеальним майданчиком: загадковий ліс, засніжене озеро, дерев’яна хатина на березі, відлюдна атмосфера – все пасувало герою світової зірки Жана Рено.
Синевир, як і загалом Закарпаття, має потенціал бути вдалою локацією для зйомок кіно. Але тільки за умови, якщо красу озера та всієї місцини навколо вдасться зберегти чи, може, десь і відновити – ближче до чистоти природи.
В останні роки Синевир потерпає від туристичного буму. Відтоді, коли до озера дозволили платний виїзд нагору та відремонтували асфальтовану дорогу, закарпатські гіди нарікають, що така доступність шкодить – засилля авто і про приємний тихий підйом до Синевиру не йдеться. Мовляв, втрачається настрій. А навколо самого озера забагато торгових яток, метушні, зайве візуальне та шумове навантаження… Що геть не органічно для озера в обіймах гір, яке природа створила тихим та дещо втаємниченим: місцем для єднання зі справжнім.
Тим не менше, Синевир завжди чарує – будь якої пори року та за кожної погоди: його треба вміти побачити і почути, а затим і себе, коли думки освіжені гірським повітрям та спогляданням живого водного дзеркала. Місце сили.
Наша порада – відвідати Синевир на світанку, й обов’язково піднятися туди пішки. Вдосвіта, коли над плесом піднімається туман, людей не видно та не чути, а смереки шепотять щось своє – це про щиру магію Карпат. Карпат, які потрібно любити, поважати та берегти.
Проєкт «Зелені скарби Карпат» реалізується ГО «Щасливі діти» за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна (2021–2027 рр.) та за сприяння BlueCheck Ukraine.
Програма Interreg VI-A NEXT Угорщина-СловаччинаРумунія-Україна реалізується в рамках фінансової програми Європейського Союзу на 2021-2027 роки, що регулюється політикою Європейського Союзу у сфері згуртування. Програма спрямована на розвиток угорсько-словацько-румунсько-українського прикордонного регіону та має особливе зобов’язання щодо наздоганяння програми в Україні. Програма охоплює такі територіальні одиниці: округи СабочСатмар-Берег та Боршод-Абауй-Земплен в Угорщині, Кошицький край та Прешовський край у Словаччині, округи Марамуреш, Сату-Маре та Сучава в Румунії, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області в Україні. Програма забезпечує фінансування ЄС для реалізації спільних рішень транскордонних проблем з метою забезпечення стійкого, екологічного, здорового, привабливого та співпрацюючого прикордонного регіону. Вона сприяє адаптації до зміни клімату, забезпечує рівний доступ до охорони здоров'я, сприяє біорізноманіттю, культурі та сталому туризму, а також співпраці між громадянами, суб'єктами громадянського суспільства та інституціями.