ПРОФЕСОР

Чоловік глянув з під насуплених чорних брів на капот машини, різко розвернувся на 180 градусів і за пару секунд уже стояв одиноко на тротуарі, не звертаючи аніякої уваги ні на мене, ні на автомобіль, що застигли в розгубленості. Його погляд десь блукав разом  з думками. Зосереджені зморшки на переніссі, присипані сивиною волосся, вуса та борода, якась нарочита недбалість у строгому костюмі.

 

Не дочекавшись справедливих обурень, ситуативної лайки, або ж хоча б чоловічих висловів про "жінку за кермом", кидаю винуватий (із незграбною спробою вибачитись) погляд на незнайомця та їду далі.

 

Можна було б і забути про неприємний випадок, проте з голови не йшов дивакуватий чоловік. Його візуальний образ витягнув з  пам'яті спогад  про університетського викладача Крижанівського. Якого часто можна було побачити у студентському гуртожитку, де він вечорами полюбляв грати з нами в деберц. Наступного  дня викладач міг у нас же приймати залік. І якщо ти не підготовився, "плаваєш", краще не з'являтись Крижанівському на очі. Аніяких панібратства, лояльності та поблажок.

 

Отож диференційні рівняння були у нас в шані, як і сам викладач. Молодь йому симпатизувала, хоч і любили попліткували про колоритність Крижанівського, у якого кишені брюк завжди  вимащені крейдою, який щовесни разом з студентами відправлявся в мандри кримськими горами та  запросто міг під час лекції запустити тією ж крейдою в неуважного і шумного студента.

 

Зовнішня схожість харківського  викладача та незнайомця з ужгородського перехрестя, самобутність, притаманна обом, побудили в мені цікавість до останнього.

 

Пройшов час, незабаром я піймала себе на тому, що, відвідуючи різні культурно-мистецькі заходи, поглядом  підсвідомо  знаходила  та відокремлювала серед натовпу, або ж на світлинах у ЗМІ чоловіка, якого чомусь не вразила моя водійська "майстерність".

 

Як не дивно, той   не пропускав жодних  виставки, презентації, прем'єри, прес-конференції, концерту, фестивалю тощо. При чому в  день міг бути  на 5-ти  заходах майже в один і той же період. В антрактах  не байдикував, а зосереджено вивчав газетні новини. Такого філігранного планування та раціонального використання  часу мені раніше не доводилося спостерігати.

 

Якось по завершенні однієї з презентацій, коли уже Бахус сприяє гостроті відчуття, присутні, найзатятіші поціновувачі прекрасного, емоційно ділились враженнями від побаченого та почутого. Таємничий незнайомець мовчки сидів у кріслі та участі в дискусіях не брав. Здавалось, що його свідомість перебуває за межами земного простору. Проте, час від часу він кидав поодинокі репліки, які були на рідкість змістовні, в тему, з їдкою іронією. В такі моменти галаслива компанія враз замовкала і усі з неприхованим інтересом прислухались до сентенцій Професора.

 

 

 

 

Тепер я не оминаю увагою жодної статті, написаної Професором. Із задоволенням познайомилась з його художньо-літературним доробком та працями з історії рідного краю. Від прочитаного отримую велику естетичну та інтелектуальну насолоду. Уміння нестандартної інтерпретації загальновідомих фактів,  енциклопедичні знання в усіх без винятку сферах людської діяльності,  фантастична інтуїція,  тонке чуття та володіння мистецтвом слова  зробили мене шанувальницею цієї непересічної людини.