Назустріч 20-літтю "Ґражди". Крок за кроком. XII

2003 рік

Десять років тому світ виглядав дещо інакше, а себе у ньому почували ми попри все значно певніше. Такого відкату, який на власній шкірі відчуваємо нині, не сподівалися і в найпохмуріших передбаченнях.

То був рік Василя Довговича. А він своєю величчю і неосяжністю наснажував. 

30 березня 2003 року Науково-мистецький клуб ім. Василя Довговича на базі видав­ни­цт­­ва “Ґражда” (вул. А. Волошина, 8) провів наукову конференцію “Академік Василь Дов­го­вич з точ­ки зору прочитання”. 

Наше бачення навколоювілейної проблематики викладено в понижчому фрагменті:

Василь Довгович і прочитання

Ювілейні конференції мають ту особливість, що ставлять наріжним каменем, серединою світу постать, подію, явище чи щось ще інше і, таким чином, провокують особливу акцентацію, яка може грішити надмірністю або ж поверховістю.

Наше переконання у виїмковості й геніальності Василя Довговича є самодостатнім й наразі про це не говоритимемо. Тому, обираючи тему “Академік Василь Довгович з точки зору прочитання”, ми не стільки ставили для себе метою показати велич Довговича, скільки прагнули зосередитися на проблемі прочитання.

Прочитання Довговича найперше вирізняється тяглістю й очевидною вибірковістю. Переконливо підтверджують це дбайливо складені Довговичем реєстри власних праць – публікованих, рукописних і навіть запланованих.

Спобуємо осягнути, чому до сьогодні залишається непрочитаним Довгович-Філософ. Це особливо важливо для нас з тієї причини, що йдеться про до певної міри амбітне намагання створити власну оригінальну філософську систему. Філософія – основна справа життя Довговича. Про це говорить Ференц Толді у пропам’ятному виступі на зборах Угорської академії наук, на цьому акцентує Федір Потушняк у “Короткому нарисі філософії...”, з цим погоджуються Енциклопедії й дослідники тощо.

Згадаємо кілька назв. Це:

1. Підготовчі матеріали до нової філософії (1820-1830).

2. Природний пошук Бога-творця з точки зору світу, яке проповідував на відпусті в Імстичові у формі промови до народу на руській мові, а тепер, пристосувавши до вчених учнів, на угорській мові видає автор Василь Довгович, довжанський парох і архідиякон в Будині буквами королівського угорського університету 1823.

3. Про створення світу кроком вище Канта і Нютона (оригінальна думка)

4. Будова всього видимого світу подана науково згідно з найновішими уявленнями. Кошиці, 1827.

5. Стремління показати існування Бога.

6. Попередні дослідження про сутність людського розуму.

7. Оригінальні дослідження про природу душі (лат. мовою).

8. Просвіщення світу (теорія Єнга згідно з оригінальним розумінням).

Ф. Толді зазначає, що всього Довгович має їх близько тридцяти. Опублікованих кілька. “Але, – каже він, – взяте за мету створення власної системи не здійснилося”. Ця теза – “на жаль, не здійснилося” – стала мандрівним моментом достоту в усіх публікаціях щодо філософії Довговича.

Вражаюче висока оцінка Ференцом Толді Довговича в короткому часі по його смерті – особливий аргумент, оскільки є судженням сучасника й колеги, фахового юриста й літературознавця, німця з походження. Останнє, до речі, також дає підставу для окремих роздумів.

Маємо не такий вже великий досвід роботи над науковими текстами Василя Довговича, але він є цілком достатнім для висновку про їх надзвичайно високий інтелектуальний рівень, вражаючі знання предмета розмови, глибина суджень, чіткість, аргументованість й послідовність викладу. Зважмо і на такий, уже незаперечний факт, який увиразнився в процесі освоєння спадщини Довговича. Мовознавство – Довгович власним досвідом випереджає на кілька десятків років утвердження етимології як науки. Етнографія – Довгович стає власне першим українським автором, який чітко формулює предмет, завдання і методологію етнографії як науки, знову ж – значно випереджаючи її утвердження як такої. І все це не лише в Україні, й не стільки в Україні, як у світі. Зрештою, гляньмо на поетичний спадок Довговича. Чи вдасться нам відшукати в «Поематі» бодай один текст, що був би недоречним чи то пак прохідним. Згадаймо, наскільки важко віднайти більш-менш пристойний літературний текст в його сучасників і наступників.

Таким чином, можемо мати уяву, що містять ті умовних тридцять праць Довговича, які він дбайливо описав за обсягом, форматом, оправою, станом готовності тощо, але які залишаються непрочитаними. Бо й Федір Потушняк, що безперечно найсумлінніше опрацював філософію Довговича, мав до диспозиції лише публікації в “Науковому збірнику” та “Верхньоугорській Мінерві”.

Знову зацитуємо Ференца Толді, який, до речі, послідовно наголо-шував на руськості Довговича: “Філософські рукописи, як дослідження, так і підготовчі матеріали.., підтверджують, з якою серйозністю він ставився до обраної ним святині: там його праці латинською “Investigatio in naturam animae rationalis” у двох томах, “De homine gua ente rationali” у двох томах, там “право розуму”, там об’ємні психологічні та соматологічні дослідження. Але взяте за мету створення власної системи не здійснилося”.

Чи є для нас великою втратою те, що Довгович «на жаль, не створив власної системи», хоча маємо серйозну підозру, що він її таки створив, чи більше втрачаємо від непрочитання космосу Довговича, побудованому, за його ж визначенням, на осягненні природи людського розуму.

Знову ж. Нам майже нічого не відомо про тогочасну рецепцію філософських праць Довговича, хоча вона мусила мати ширший резонанс, оскільки зачіпала багатьох, і не лише віденських вчених.

Лише загальне уявлення маємо про кількаразово подавані Довговичем обширні матеріали до термінологічного філософського словника Угорської академії наук, як також і про список слів до великого словника угорської мови, які Довгович радив не мадяризувати, про 96 сторінок складеного ним латино-угорського словника, про 32 сторінки астрономічної термінології... Можна продовжувати.

Не без здивування усвідомлюємо, що причиною тяглості прочитання академіка Довговича є далеко не завжди мовний бар’єр, за який часто ховаємося. “Великий катехизм для дітей парохіальних та інших шкіл” (до речі – підготовлений Довговичем до друку) має 176 сторінок. “Підручник для дітей з християнської католіки” руською й угорською мовами, як зазначає Довгович: “готовий до друку, в красивій оправі”.

Окрема тема: Василь Довгович і Андрій Бачинський. Про Бачинського чи хтось і сказав вагоміше слово, ніж це зробив Довгович. Але ж і можливість самореалізації Довговича корінням в особі й добі Бачинського.

Поза сумнівом, те, що відзначення цьогорічного ювілею академіка Довговича проводилося в Ужгороді, Хусті, Золотарьові і т. д., мало б нас тішити. Воно й тішить до певної міри, бо, зокрема, наукова конференція в Ужгороді й Хусті винесла цілий ряд принцинципових рішень: від присвоєння вулицям наших міст і сіл імені Довговича до створення при кафедрах вищих навчальних закладів творчих колективів для підготовки видання його спадщини. Наша конференція, гадаємо, так само зробить наступний, хай і не вищий, але крок у прочитанні Довговича.

Сьогодні тримаємо в руках працю Довговича “Зауваження до етнографії як до науки” у перекладі Наталії Коляджин за науковою редакцією Йосипа Кобаля. Також працю Йосипа Дзендзелівського, Юрія Сака та Яноша Штернберга “Василь Довгович – зачинатель угорсько-українських та угорсько-російських лексичних сходжень”, що є першим ґрунтовним дослідженням мовознавчої спадщини академіка Довговича.

Веселий Шані, герой вистави Василя Довговича “Джерело безсмертя”, зіграної на сцені ужгородської семінарії зимою 1811 року з участю автора, розмірковує:

Десь там, угорі, наше буття, мабуть, не варте уваги
                                                  І пов’язується лише з могилою.
Нікчемні і наші речі, і наше життя,
                                                 Якщо позначені кінцем.

Шані знайшов джерело безсмертя. Він переміг себе:

Ось вам приклад,
                           Смертні!
Якщо бажаєте – наслідуйте,
                          І будете шановані.

Власне, тут сказане все, що потрібно для прочитання Василя Довговича.

Дзендзелівський Й., Сак Ю., Штернберг Я.
Василь Довгович – зачинатель досліджень угорсько-українських та угорсько-російських лексичних сходжень / Упорядкування, науковий коментар та постскриптум Йосипа Дзендзелівського; передмова Йосипа Дзендзелівського та Юрія Сака; віднайдення пам'ятки та концепція трактування Яноша Штернберга; відчитування та переклад пам’ятки Юрія Сака; науковий консультант к. і. н. Йосип Коваль; графіка Михайла Приймича. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 150 с.
ISBN 966-7112-49-7
Василь Довгович – визначний закарпатський письменник, філософ, етнограф, церковний та громадський діяч, один з фундаторів і член-кореспондент Угорської Академії наук, перший і тривалий час єдиний так високо титулований закарпатоукраїнець.
Розглядуваний у пропонованому виданні рукопис В. Довговича «Про слова, які звучанням або ж і значенням подібні в угорській та руській мовах» являє собою по суті своєрідний етимологічний словник, причому досить поважного обсягу. Хронологічно це перша спроба етимологізування гунгаризмів у закарпато-українських говорах та східнослов'янізмів в угорській мові. Своїм етимологічним словником В. Довгович започаткував ґрунтовне наукове студіювання угорсько-українських чи навіть східнослов'янських, а фактично угорсько-слов’янських мовних взаємозв’язків нарівні лексики.
Видання присвячене 220-ій річниці від дня народження Василя Довговича.

Довгович Василь
Зауваження до етнографії як до науки / Переклад з угорської та примітки Наталії Коляджин. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 24 с.
ISBN 966-7112-50-0
Праця Василя Довговича «Зауваження до етнографії як до науки» опублікована в 9 томі «Наукового збірника» (Tudományos Gyűjtcmény) 1824 року. Це – перша в українській науці спроба фахового окреслення предмету і завдань етнографії, хоча вона формально є рефлексією на публікацію матеріалів Івана Чапловича. Погляди Довговича, викладені у статті, витримали випробування часом й сьогодні цілком актуальні.
Українською мовою публікується вперше.
Видання присвячене 220-річчю від дня народження Василя Довговича.

Програма наукової конференції «Академік Василь Довгович з точки зору прочитання» (Ужгород, 30 березня 2003 року)
Конференція присвячена 220-ій річниці від дня народження визначного закарпатського письменника, філософа, етнографа, церковного та громадського діяча,  одного з фундаторів і члена-кореспондента Угорської Академії Наук Василя Довговича (початок березня 1783 – 13 грудня 1849)

На фото: Федір Потушняк на археологічних розкопках

Потушняк Федір Михайлович
Я і безконечність (Нариси історії філософії Закарпаття) / Упоряд., приміт. та післямова Р. Офіцинського. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 129 с.
ISBN 966-7112-45-4
Видання склали кращі зразки досліджень історії філософської думки на Закарпатті відомого українського письменника і мислителя Федора Потушняка (1910-1960). Написані в українофобській атмосфері гортистського панування на Закарпатті (1938-1944) і «очисної» сталінської інквізиції, вони давно стали символом та яскравим проявом і карпато-українського менталітету, і західноєвропейського стандарту філософського мислення поодиноких місцевих інтелігентів. Але до читача у пропонованому обсязі та зібранні йдуть уперше.
Видання адресоване широкому читацькому загалу і спеціалістам-філософам, усім тим, хто проявляє інтерес до Закарпаття – цього унікального закутка українського духу.

Федорові Потушняку ми великою мірою зобов'язані наближенням до космосу Василя Довговича. Подаю тут власні рефлексії з цього приводу:

*     *     *

З наймолодшої генерації стислу
філософію популяризував Ф. Потуш няк,
який клониться часто до ідеа­лізму –
філософії духа і феноменологізму....
Ф. Потушняк. Короткий нарис філософії Підкарпаття, 1943 р.

...І ти відкрив собі Потушняка,
поважний том у суперобкладинці...
І не тремтить  стривожено рука,
хоча папір  од часу добре  вицвів.

Ти не один ідеш по цих рядках.
Із слова в слово грузнеш, наче в бездну...
Але ж осікся на півслові страх,
І ще півслова не здолала бездар...

Тобі лишилося не менше, ніж було.
Лише – усе, що не могло не бути.
Се – Потушняк. Ти пізнаєш його,
ти пізнаєш його трагічний лютий...

І смерть поклала руку на плече.
Згасали зорі місячної ночі.
І темрява невиспаних ночей
Сповзла під свист і регіт поторочі...

«Федоре, Федоре,
Жени свині в поле!
Як ся свині напасуть,
Федорові ся стрясуть...»

Маєш, Гіядоре!

Він того року паски не діждав.
Різдво минуло в холоді чекання...
Землице ясна, хто тебе копав?..
Землице щедра, пристане остання...

«Тут сиро і тісно. У серці спікається кров.
Труна моя трісла – ще яму були не зрівняли.
О зірочко красна, чи добре тобі наді  мнов?..
Мені під тобою нелегко забутися снами...».

Забуті слова омиває холодна роса.
Чи сонце словам
уже більше уста не розтулить?..
На табірнім дроті
дрімає незайманий страх,
а діви  печальні
засохле коріння
голублять...

Закарпаття в Енциклопедії українознавства / Редакція, упорядкування та передмова Василя Маркуся. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 212 с.
ISBN 966-7112-37-3
Пропонована добірка закарпатських матеріалів укладена за Енциклопедією Українознавства, виданою в діаспорі в 1955-1995 роках в 11 томах, послужить читачам псршодже-рельним довідником знання про Закарпаття. Це своєрідна мала регіональна карпатознавча енциклопедія. Довідником може зручно користуватися і викладач, і журналіст та студент, бо в одному томику зібрано найважливіші інформації про Закарпаття з погляду різних дисциплін, до того в порівняльному плані до загальноукраїнського матеріалу. В додатку це послужить багатьом за ілюстрацію і приклад, як карпатознавча проблематика розглядається на тлі загального українознавства.

Закарпатці – лауреати Національної премії україни ім. Т. Г. Шевченка / Упорядкування та передмова О. Д. Скунць. – Ужгород: Ґражда, 2003. –148 с.: іл.
ISBN 966-7112-38-1
Національна премія імені Тараса Шевченка – найвища творча відзнака в незалежній Україні. Шевченківська премія увінчує найвидатніші твори літератури й мистецтва. Освячена іменем великого Кобзаря ця творча нагорода має незаперечний авторитет в Україні і в світі. Комітет з Національних премій України імені Тараса Шевченка щороку, шляхом конкурсного відбору та таємного голосування визначає твори, гідні високої премії.
Пропоноване видання, думаємо, знадобиться багатьом читачам, насамперед педагогам та учням шкіл, інших освітніх закладів, власне – всім, хто хоче знати Закарпаття не просто як географічну одиницю на карті України, а як могутню творчу робітню. хто не може, не сміє себе почувати провінцією.

Балега Юрій Іванович
Політичне русинство і будівництво Української Держави. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 196 с
ISBN 966-7112-56-Х
Книжку склали статті про політичне русинство на Закарпатті, засноване Комуністичною партією та КДБ в часи розпаду СРСР. Автор прослідковує генезу, розкриває зв'язки політичного русинізму з певними силами Москви, Будапешта, Братислави і Праги, показує антиукраїнську, антидержавну діяльність новоявлених "вождів" московсько-будапештського сепаратистського "движенія" та керованих ними "обществ" на теренах Срібної Землі. Розрахована на широке коло читачів.

Гомоннай В., Росул В., Ходанич П.
Педагопчна освіта на Закарпатті. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 112 с: іл.
ISBN 966-7112-60-8
У книзі розглядається питання становлення педагогічної освіти на Закарпатті впродовж ХІХ-ХХ століть. Увага дослідників зосереджена на загальних освітніх процесах, освітній політиці старої Угорщини, Австро-Угорщини, Чехословаччини та періоду Радянської України. Розглянуто процес педагогічної підготовки в учительських семінаріях, гімназіях, торговій академії, Мукачівському педучилищі. Ужгородському національному університеті та Ужгородському державному інституті інформатики, економіки і права. Увагу дослідників привернули ідеологічні та культурно-освітні процеси, науково-педагогічна діяльність визначних учених-педагогів, а також формування національного виховного ідеалу в освіті.

Ходанич П. М.
Культурологічний курс: Курс лекцій. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 84 с.
ISBN 966-7112-55-1
Формуючи зміст даного навчального посібника, автор намагався максимально врахувати теоретичний доробок сучасних дослідників у галузі культурології, естетики, етики, риторики у всій складності і багатомірності їх як цілісної системи знань, яка формує загальну і професійну культуру сучасного спеціаліста у сфері економічної діяльності. Лекції грунтуються на принципах зв'язку змісту та методів навмання з національною культурою і традиціями, виховуючого характеру навчання, системності й наступності та з урахуванням міжпредметних зв'язків. У додатку подано законодавчі акти України, які регулюють рекламну діяльність, застосування в суспільному та економічному житті промислової графіки.

Ходанич П. М.,Ходанич Л.П.
Етика і естетика. Курс лекцій. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 96 с.
Формуючи зміст даного навчального посібника, автори намагалися врахувати теоретичний доробок сучасних дослідників у галузі етики і естетики як цілісної системи знань, яка формує загальну і професійну культуру сучасного спеціаліста у сфері економічної діяльності та правознавства. Теми ґрунтуються на принципах зв'язку змісту та методів навчання з українською національною культурою і традиціями, виховуючого характеру навчання, системності й наступності та з урахуванням міжпредметних зв'язків. У додатку подано дидактичні матеріали з художньої культури, словничок термінів.

Ганна Михайлівна Попович
Інституціалізація соціальної роботи в Україні. Монографія. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 184 с.
ISBN 966-7400-28-2
У монографії представлено процес інституціалізації соціальної роботи через його основні умови: відповідність потребам (індивідуальним і соціальної безпеки), легітимацію (як пояснення, виправдання та узаконення), професіоналізацію.
Розкрито основні рівні потреб, їх відтворення у просторі і часі (на прикладах соціальної напруги, безпритульності, старцювання, бідності, інвалідності, підтримки постраждалих від катастроф), форми допомоги як організовані і повторювані дії, процес їх впорядкування, координації та інтеграції в існуючі суспільні відносини.
На основі положень представників феноменологічної соціології П. Бергера і Т. Лукмана про чотири рівні легітимації (дотеоретичний, початкових теоретичних суджень, власне теорій, принципів як символічних універсумів) обгрунтовано розгляд легітимації соціальної роботи як пояснення і виправдання дій по здійсненню допомоги. Простежеио також її легітимацію як процес організаційно-правового унормування.
Висвітлено основні передумови професійного становлення соціальної роботи на рубежі ХІХ-ХХ ст., які свідчать про її розвиток у загальносвітовому руслі в дорадянський період. Розглянуто особливості сучасного відновлення даної професії в Україні та її міждисциплінарний статус.

Горінецький Й. І., Сливич І. І.
Кримінальне право України: Особлива частина / Збірник тестів та завдань для практичних занять: Навчально-методичний посібник. – Ужгород: МПП «Ґражда», 2003. – 64 с.
ISBN 966-7112-57-8
Навчальний посібник містить тестові завдання та ситуативні задачі, що передбачакль три рівні складності та охоплюють всю програму навчальної дисципліни «Особлива частина кримінального права України». Матеріал у збірнику викладено на підставі положень кримінально-правової теорії, Кримінального кодексу України та судової практики.
За своїм змістом посібник відповідає вимогам, що висуваються до такого роду робіт, та розрахований для проведення семінарських (практичних) занять зі слухачами, курсантами та студентами юридичних навчальних закладів, а також може бути використаний працівниками правоохоронних органів і суду.

Копитчак Олександр Олександрович
Федір Корятович. Визначний діяч історії Закарпаття доби середньовіччя /Науковий керівник Майор Л. П. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 92 с.: іл.
ISBN 966-7112-54-3
Опрацювавши спеціальну літературу, насамперед дослідження з цієї теми історика Кобаля Й. В., а також публікації в періодичних виданнях, автор – учень 10 класу ужгородської гімназії – поставив перед собою завдання систематизувати отриману інформацію, увиразнити, що є спільного і в чому розбіжності в трактуванні особи й доби Федора Корятовича, фактів його біографії, які гіпотези попередників витримали випробування часом, а які були помилковими, що залишається нез'ясованим й над чим необхідно працювати в перспективі.
Робота відзначена дипломом II ступеня Управління освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації та Малої академії наук Закарпаття (2003).

Це видання принесло мені велику прикрість, бо призвело до серйозних непорозумінь і власне до припинення співпраці з одним із найближчих однодумців, приятелів, друзів Йосипом Кобалем. Чи мусіло так статися? Очевидно, якщо сталося, то мусіло...

Пирин Василь
Єдність духовного, ідейного і матеріального світів / Передмова П. Скунця. – Ужгород: Ґражда. 2003. – 112с: іл.
ISBN 966-7112-64-0
Спроба автора примирити науку і релігію – далеко не перша в людській історії. І то як з боку духовенства, так і з боку світських науковців. Маємо немало фактів, коли видатні вчені-матеріалісти з роками визнавали вищу духовну, а водночас розумну силу, яку ми називаємо Богом. Але кожному, хто береться за цю тему, перепиняють путь густі хащі, в яких не ростуть дерева з плодами пізнання добра і зла. Охопити все, що стосується поставленої проблеми, звичайно, неможливо навіть в енциклопедичних виданнях, над якими потіють тисячі умів. Але те, що складні, тільки формулами і числами пояснювані явища автор пробує довести і на життєвих прикладах, робить йому честь, бо літератури популярної, що прояснювала б наукові нетрі, у нас негусто.                        

Баяновська Марія, Демко Ганна
Формування громадянської зрілості в учнів професійно-технічних закладів освіти: Навчально-методичний посібник. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 104 с.
ISBN 966-7112-53-5
Висвітлено актуальні проблеми громадянського становлення і зростання учнівської молоді, формування національної самосвідомості, характеру, патріотичних поглядів і переконань, почуття національної гордості, належності до українського народу, любові до Батьківщини та рідного краю, спираючись на виховний потенціал професійно-технічних закладів освіти. Розглянуто національно-творчі чинники громадянського виховання.
Подано розробки варіативних програм виховання громадянськості в учнів ПТНЗ, методичні рекомендації щодо їх реалізації в педагогічній практиці, а також диференційно-діагностичні опитувальники, тести, орієнтовна тематика творчих учнівських робіт громадянського змісту та список рекомендованої літератури для самоосвітньої роботи педагогів з проблеми громадянського виховання.
Посібник розрахований на інженерно-педагогічні колективи ПТНЗ, викладачів суспільних дисциплін, класних (академ) наставників, соціальних педагогів, практичних психологів, усіх тих, хто цікавиться проблемами громадянського виховання.

Стеців Лідія Іванівна, Дутко Світлана Іванівна
Українська мова. Практикум: Збірник розвивальних вправ та завдань для уроків-практикумів у 2(6)-х класах. – Ужгород: Ґражда, 2003. –140 с.
ISBN 966-7112-47-0
Основною метою навчання рідної мови є забезпечення всебічної мовленнєвої компетенції учнів.
Цьому завданню сприяють вправи даного збірника, який складений відповідно до навчальної програми української мови у 2 (6) класі гімназії і охоплює такі розділи: «Вступ». «Повторення вивченого», «Лексикологія та фразеологія». «Іменник». «Прикметник», «Числівник», «Займенник», «Дієслово».

Ґренджа-Донський Василь Степанович
Ілько Липей – карпатський розбійник: Повість. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 182.: іл.
ISBN 966-7112-36-5
Повість «Ілько Липей» вперше вийшла друком у Львові в 1936 році. Того ж року перекладена й видана в Чехії, а невдовзі побачила світ і в словацькому перекладі (1939). Поштовхом до написання було трагічне життя Ілька Липея, якого письменник знав з дитячих років та зі шкільної лавки.
Витримана у жанрі детективу повість відзначається відповідною динамікою сюжету, глибиною психоаналізу, а одночасно – легкістю письма та щирим ліризмом.

Лемко Йосиф Іванович
Тайстра сміху на потіху /Передмова Юрія Чорі. –Ужгород: Ґражда, 2003. – 82 с.:іл.
ISBN 966-7112-51-9
У збірці подано оригінальні гуморески, дотепні фіглі про події, свідком яких частково був сам автор. Ми переконані, що доброзичливий гумористичний, а іноді й сатиричний тон його творів не тільки розвеселить, розважить читача, але й допоможе долати перешкоди.

Рудковська Людмила
Уже тому, що я людина: Поезія /Передмова В. Гусарова. – Ужгород: Ґражда. 2003. – 64 с: іл.
ISBN 966-7112-58-6
Пропоноване видання – перша збірка поетеси за покликанням, журналіста за фахом – Людмили Рудковської. У 1987 році вона закінчила факультет журналістики Львівського держуніверситету. Понад десять років працює в газеті «Енергобудівник», яку видає Управління будівництва Хмельницької АЕС. Однак, виробнича тематика, якою авторка постійно опікується в газетних публікаціях, не стала домінуючою в поетичному доробку. Навпаки, потужний ліричний струмінь, по-жіночому емоційна насиченість, ба, навіть, філософська настроєність – ось те, чим характеризується дебютна книга Людмили Рудковської. автора безперечно цікавого, оригінального і, є впевненість, далеко ще не реалізованого у слові.

Орос Наталія
Мої найкращі сіті в світі: Поезія /Передмова П. Скопця. Літературно-художнє видання – Ужгород: Ґражда, 2003. – 104с.:іл.
ISBN 966-7112-61-6
Збірка Наталії Орос – це не випадок у поезії, це – світ, де говорять і трави, і квіти, і навіть люди іноді говорять їхньою мовою. Ще не впали ми на соціальне дно, бо є в нас люди, які ніколи не покинуть свою загарбану Батьківщину.

Оксана Синьоока
Троянди білі на столі: Поезія /Передмова Н. Ребрик.– Ужгород: Ґражда, 2003. – 64 с: іл.
ISBN 966-7112-62-4
У віршах Оксани Синьоокої панівний мотив – любовна пристрасть, широкий діапазон душевних переживань – від захоплення до любові, від любові – до розлуки, від розлуки – до надії. – що постають яскравим художнім документом історії жіночого серця: тут і печаль, і смуток, і щастя, і ніжність, і розпач, і біль... Та все ж в епіцентрі інтимних текстів – оптимістичний дискурс. Авторка немов слідує за тим універсальним українським визначенням троянди: «Дерево древ’янське, листя кохансь-ке, цвіт янгельський, а кігті диявольські»...
Видання здійснене за програмою заходів на відзначення 10-ліття нововідкритої гімназії в місті Ужгороді.
Перша поетична збірка авторки «Коралі зірок» побачила світ в 1994 році.

Маргітич-Гаджега Єлизавета
Журавлина  пісня: Поезія. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 56 с.
ISBN 966-7112-51-9
Неважко здогадатися, звідки в пропонованій збірці так багато любові до рідної України. Єлизавета Маргітич-Гаджега – чесна патріотка, все свідоме життя присвятила служінню рідному краю.
І ось на поетичному грунті Закарпаття розцвіла ще одна квітка, яка не може залишити читача байдужим, бо в ній закладена енергетика любові, чуйності, материнського тепла й турботи.

Костак Марія Михайлівна
Перша ластівка: Поезія /Передмова І. Гармасій –  Ужгород: Ґражда, 2003. – 60 с: іл.
ISBN 966-7112-63-2
Поетичні твори Марії Костак прагнуть проникнути променями любові в дитячий світ. Це своєрідна маленька Біблія для дітей, де пояснюється дошкільнятам, що любити Господа понад усе – надприродна справедливість. Ніхто на світі не є кращий і милосердніший за Нього. Вони повчають, застерігають дітей від злого, не просто розкривають суть їхнього світлого майбуття через молитовний подвиг, а звеличують Церкву як осередок духовності. Божу Матір, Христові Різдво і Воскресіння.

Гімназійні коломийки і казки /Упоряд. Олімпієва Ю. В.; передм. Хланти І. В. – Ужгород: МПП «Ґражда». 2003. – 58 с: іл.
ISBN 966-7112-46-2
Учні Ужгородської гімназії спробували на уроках-практикумах з народознавства та в позаурочний час складати власні коломийки, що дозволяє відчути слово на смак, на пахощі, на контекстуальну доцільність і афористичність, їхні мініатюри захоплюють щирою безпосередністю, зображенням шкільних проблем, любов'ю до свого навчального закладу, легким гумором.
Збірник «Гімназійні коломийки та казки» дасть можливість ознайомити широкі читацькі кола з творчістю учнів, їх думками, почуттями, переживаннями.

Костак Марія Михайлівна
Перша ластівка: Поезія /Передмова І. Гармасій –  Ужгород: Ґражда, 2003. – 60 с: іл.
ISBN 966-7112-63-2
Поетичні твори Марії Костак прагнуть проникнути променями любові в дитячий світ. Це своєрідна маленька Біблія для дітей, де пояснюється дошкільнятам, що любити Господа понад усе – надприродна справедливість. Ніхто на світі не є кращий і милосердніший за Нього. Вони повчають, застерігають дітей від злого, не просто розкривають суть їхнього світлого майбуття через молитовний подвиг, а звеличують Церкву як осередок духовності. Божу Матір, Христові Різдво і Воскресіння.

Ньорба Світлана Федорівна
Водограй: Тексти для аудіювання на уроках української мови у школах з угорською мовою навчання. Частина перша. Видання друге. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 96 с: іл.
ISBN 966-7112-48-9
У першій частині посібника "Водограй" зібрано тексти для аудіювання на уроках української мови у школах з угорською мовою навчання.

Ньорба Світлана Федорівна
Водограй: Частина друга. Українсько-угорський та угорсько-український словник. – Ужгород: Ґражда, 2003. – 214 с.
ISBN 966-7112-48-9
Видання уміщує понад 3500 найбільш уживаних слів сучасної української літературної мови з їх угорськими відповідниками.
Словник може послужитися учням та вчителям загальноосвітніх шкіл з угорською мовою навчання, а також іноземцям, що вивчають українську мову.

*     *     *

Завершу нотатки про цей рік віднайденим фрагментом з більшого твору Федора Потушняка про нашого славного земляка, який ще й нині залишається для нас недосяжним:

Федір Потушняк

ДОВГОВИЧ
(Уривок)

Збудивсь філософ, чуйні думи мудрі
Його чоло нараз заволокли.
Із сну зродилися – печери ізумрудні,
Їх хоронили потайком в землі.
Десь полум’я згасає серед ночі,
З часу безодні тінь його зорить.
По бурі мрак за вікнами клекоче.
Стається мудрий світ в таку таємну мить.
І оживає серед лісу камінь.
Він думає, безслівний і німий,
Що десь далеко в лісі над зорями
Є другий камінь рівно же такий...
Нові світи, хвилини і бажання,
Як випари стихають вогневі.
Мов буря в ніч і з блисків миготіння –
Все єдність сил – як розум в голові.
Глибока вічність мудрої оселі,
Мовби їх ліс, під лісом – ясний рій,
З блакиті зорі глянули веселі –
Премудрий воїн, безпримірний стрій.
Гармонія осяяна в блакиті,
Глибокі вири в тайній глибині,
Хороми неба, чудом гордовиті,
І переливи мірні в далині.
Світи дальні? Над ними все ж сіяє
Одвічне, мудре – розум і буття,
Закон єдиний всіми управляє –
Змагання сил – їх вічне вороття.
В основі всього полум’я вогнисте –
Воно причина перша над усе.
Глибока вічність, мудрість промениста,
Де їх нема, там низьке, низьке все...
І гордістю враз серце загорілось,
Тремтить душа, мов в промені яснім,
Над горами далекими виднієсь –
Він полем йшов в тумані ранковім.
Краса відвічна, мудрість несказанна,
Думок криниця, повна, гомінка.
Над світом сходить мудра дума рання,
І простягнулась в далечі рука...

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати