Вбити не можна стерилізувати…

Схоже, влада взялася вирішувати проблему безпритульних тварин. Принаймні минулого тижня чи не всі органи місцевого самоврядування отримали відповідну вказівку «згори», і процес ніби пішов… Та чи зможе він набрати обертів і чи після завершення Євро-2012 про безхатніх тварин дбатимуть так само, як і тепер – покаже хіба що час. А поки що зоозахисники та любителі тварин можуть тішитися, бо владні органи на місцях, так би мовити, добровільно-примусово взялися за вирішення багаторічної проблеми. Про те, яким бачать цей процес захисники тварин та чи реально в Україні створити притулки на кшталт тих, що діють у всьому цивілізованому світі – у розмові з керівником обласного товариства захисту тварин «Допоможи другу» Тетяною Мясковською. 

Тетяно Михайлівно, ви брали участь у засіданні комісії, де обговорювали ситуацію з безхатніми тваринами в Ужгороді. Про що йшлося?

— В Ужгороді ситуація з безпритульними тваринами дійшла до критичного стану. Причини цьому є дві. Перша – це повна бездіяльність влади в цьому питанні у минулих роках, у тому числі й після прийняття Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Друга причина полягає якраз у тому, що в згаданому законі не прописано, хто мав би займатися вирішенням проблеми з безпритульними тваринами. У документі тільки сказано, що «в тому числі можуть займатися й органи місцевого самоврядування». Тобто вони можуть це робити за бажання. Виходить, що через недосконале законодавство не визначено службу, яка б сповна відала цим. А відповідь органів місцевого самоврядування завжди одна: в бюджеті нема коштів. Разом з тим, зі зростанням чисельності безхатніх тварин постає ще одна проблема: покусані люди. Тут правильніше було б сказати трагедія. Бо навіть страшно читати повідомлення про те, як собака покусав 6-річного хлопчика чи ледь не загриз жінку. Це — гіперпроблема, це — війна між людиною і прирученою нею ж твариною. На засіданні комісії, яке відбулося в стінах міської ради, перше, про що домовилися, — підрахувати кількість безпритульних тварин у місті. Цю роботу має бути завершено 1 березня.

Питанням безпритульних собак ви переймаєтеся останні вісім років. Як вважаєте, можна нарешті говорити про те, що цього разу влада всерйоз взялася за вирішення проблеми?

— Я завжди сподіваюся на краще. Обласне товариство захисту тварин «Допоможи другу» діє понад 5 років, а в цілому над проблемою працюю більше восьми років. Гадаю, ми мусимо це зробити тепер, бо кількість безхатніх тварин росте невпинно. І якщо проблему не вирішити зараз, то вже невдовзі влада буде вимушена реагувати на це в форс-мажорному режимі. Адже якщо тепер в Ужгороді живуть близько тисячі безпритульних тварин, то вже за рік їх може бути на третину більше. Бо один собака приводить по 10-16 цуценят на рік. Крім цього, на носі – Євро-2012. Зовсім недавно, наприклад, Німецька футбольна федерація заявила, що не приїде на чемпіонат Європи з футболу через жорстоке поводження з тваринами в Україні. Якщо на це звернула увагу європейська спільнота, гадаю, що питання має вирішитися. Однак коли саме – не можна сказати. Бо наразі на ці потреби ще не закладені у бюджеті кошти. А на стерилізацію і вакцинацію від сказу однієї тварини потрібно майже 200 гривень.

Що, на ваш погляд, необхідно зробити в першу чергу?

— По-перше, хоча б орієнтовно підрахувати кількість тварин, аби знати, яку суму на ці потреби закладати у бюджеті. По-друге, підшукати відповідне приміщення для притулку. Це може бути об’єкт комунальної власності, який би міська влада могла передати у безоплатну оренду. На базі цього притулку можна було б проводити стерилізацію та вакцинацію тварин від сказу, чипування. Після чого собак можна було б відпускати в ареал їхнього проживання. Що стосується агресивних чи важкохворих псів, то їх, після рішення відповідної комісії, можна було б піддавати безболісній евтаназії. Така система відпрацьована вже у багатьох містах України. І таким чином, за 2—3 роки кількість безхатніх собак можна зменшити більш як наполовину. До того ж простерилізовані та провакциновані тварини – більш безпечні на вулицях. Я сама мала нагоду спостерігати за такими собаками у Болгарії, де вони спокійно гуляли навіть у курортних містах цієї країни.

Хто займатиметься відловом тварин? Залучатимете волонтерів?

— Для відлову собак необхідно створити групи, в які б входили кінолог, комунальний працівник. Але в даному випадку навряд чи вдасться залучити стільки кінологів, тому мова може йти про те, аби цим займалися працівники комунальних служб після відповідної підготовки. Однак не такими методами, як це робилося за часів функціонування так званої «будки», коли на шиї тварин закидали металеві зашморги. Собак треба відловлювати більш гуманними методами. Зокрема, в Європі та США використовують так звані безпечні нашийники.

Нещодавно до Ужгорода приїздили австрійці, які зголосилися безкоштовно простерилізувати всіх наших безпритульних собак…

— Мені, на жаль, не вдалося зустрітися з ними особисто. Але, вважаю, якщо люди готові за власний кошт вирішити наші проблеми, то їм за це потрібно дякувати. Була домовленість, що вони приїдуть навесні. Тоді ж мають розпочати працювати. Відомо, що матимуть пересувну ветеринарну клініку, де, власне, й проводитимуть стерилізацію безхатніх тварин. Сподіваюся, що так воно і буде. Тоді питання виділення бюджетних коштів на вирішення цієї проблеми відпаде наполовину.

Є перспективи відкриття притулку для тварин на Закарпатті? І яким чином він може функціонувати?

— На базі притулку, як я вже казала, мала б проводитися стерилізація, вакцинація та лікування тварин. У самому ж притулку можна було б утримувати хворих собак та цуценят, яких згодом безкоштовно роздавати бажаючим. Такий досвід у нас є. Також там тимчасово утримувалися б загублені тварини. І будь-хто, знайшовши на вулиці загубленого песика або кота, міг би віднести їх до притулку. А господар цієї тваринки, у свою чергу, знав би, де її шукати. Крім того, притулок виконував би функцію своєрідної «швидкої допомоги», куди за потреби можна було б привезти потерпілу від дорожньо-транспортних чи інших травматичних пригод тварину. Наразі, коли щось подібне стається, люди, які співчувають і люблять тварин, телефонують нам — активістам громадської організації і просять допомогти. Взагалі, що стосується нашого товариства захисту тварин, то ми готові допомагати. За весь час своєї діяльності ми проводимо лікування, стерилізацію безпритульних тварин за власні та благодійні кошти. Наприклад, минулого місяця було простерилізовано 15 тварин. Будемо також допомагати й збирати благодійні внески на утримання притулку. Однак самотужки вирішити цю серйозну проблему ми не в змозі. Зрештою, і не зобов’язані, оскільки це така ж проблема громади, як і багато інших соціально-побутових, комунальних та, в першу чергу, морально-етичних. Переконана, будувати європейську цивілізовану державу можливо тільки за умови дотримання європейських цінностей, у тому числі й по відношенню до тварин.

Сніжана Русин. Фото автора

Теги: стерилізація, безпритульнийЮ, тварини

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати