На відсутність паспортів і притулків скаржаться роми Закарпаття

 Нині вона реалізує в Україні програму «Діяльність ромських посередників у сфері охорони здоров’я», яку підтримують Рада Європи, Інститут відкритого суспільства (Угорщина) та Міжнародний фонд «Відродження».

Основна мета програми – сприяння покращенню доступу до соціально-медичних послуг ромів в Україні. Пілотними регіонами проекту стали Одеса, Макіївка, Львів, Київська та Закарпатська області, у яких проживає близько 14 тисяч представників цієї меншини.

Як повідомила Земфіра Кондур, програма підготовки ромських соціально-медичних посередників (медіаторів) нині впроваджується у 15 країнах Європи, але в Україні діє лише з минулого року. Головна функція медіатора – налагодити стосунки між громадою та представниками органів влади. Нині проект охоплює 13 ромських громад в Україні, а загалом понад 20 тисяч осіб. За словами уповноваженого представника, найголовніша проблема – питання отримання паспортів, свідоцтв про народження, реєстрації ромів за місцем проживання, а також забезпечення соціально-медичного обслуговування, насамперед дітей. Із цього приводу в малому залі Берегівської РДА провели «круглий стіл», на який запросили представників міської та районної влади, громадських організацій.

За словами Земфіри Кондур, за цей рік вдалося оформити 3348 паспортів та 400 свідоцтв про народження для ромів, які проживають у 5 регіонах України. Однак понад 8000 осіб ще потребують реєстрації за місцем проживання. На Закарпатті, зокрема й на Берегівщині, ситуація з паспортизацією залишається досить напруженою. Про це розповіла соціальний посередник Оксана Швець. «Не всі роми йдуть оформляти належні документи до державних служб, оскільки ці структури не готові їх приймати, – зауважила пані Оксана. – У паспортному столі, у медичних установах, в тому числі у Берегові, до представників ромського населення ставляться часом досить негативно».
Також вона зазначила, що велика проблема на Закарпатті полягає у тім, що тут досі немає центру обліку бездомних громадян, як, скажімо, у Львові. Відповідно, людям без прописки практично неможливо оформити документи, посвідчення особи, а значить вони автоматично позбавлені будь-яких пільг, державної допомоги, субсидій, пенсій. Бо нині лише у Берегові проживає близько 6000 ромів, із них 3370 – віком до 18 років, серед яких досить значна частина не може отримати жодних документів. Їхні будинки офіційно не зареєстровані, на них немає номерів, а значить вони безхатченки і, відповідно, позбавлені багатьох прав як громадяни України.

Земфіра Кондур звернула увагу представників влади на умови, в яких проживають роми у Берегові, зокрема на так званому Окремому хуторі. Там серед мешканців, переважна більшість яких перебуває у жахливих умовах, розповсюджені туберкульоз, бронхіальна астма, запалення легенів, епілепсія тощо. Отже, закривати очі на цю проблему в жодному разі не можна.

Виступали також інші ромські медіатори та соціальні працівники. Дарина Горват (Ужгород) розповіла, що нещодавно повернулася з Німеччини, де вивчала тамтешній досвід співпраці з ромським населенням. «Там немає проблем із реєстрацією людей за місцем проживання. Звичайно ж, не без негараздів, але влада їх намагається вирішувати».

Своїм досвідом поділилися Любов та Ігнат Тирпаки з Перечина. Вони також наголосили на тому, що більшість ромських дітей на Закарпатті не ходять до школи, а дорослих не приймають на роботу. За останні роки їм вдалося зробити всього 92 паспорти для представників громади.

На зауваження доповідачів відповів начальник паспортної служби СГІРФО Берегівського РВВС Василь Гусак. Зокрема він повідомив, що за останні два роки у Берегові було паспортизовано близько 400 представників ромської меншини, а це немало. «Не бачу в цьому жодних проблем, – зауважив Василь Васильович. – Адже приймаємо у загальному порядку заяви як від ромів, так і від усіх інших громадян. Хоча до нас часто звертаються саме жінки, які перебувають вже на останніх місяцях вагітності, з однією метою: отримати державну допомогу, що неможливо зробити без паспорта».

Начальник районного управління соцзахисту населення Володимир Терпай нагадав, що проблему ромського населення намагалися вирішити ще у 80-их, за часів Радянського Союзу, коли ромам виділяли навіть безкоштовно житлову площу, квартири. За незалежної України також приймався ряд соціальних програм на державному рівні, але всі вони виявилися, на жаль, малоефективними. А нині держава навіть стимулює неповні сім’ї – саме вони отримують найбільшу державну допомогу. Цим користуються і роми. Сьогодні у районі 460 сімей одержують допомогу при народженні дитини.

Головний спеціаліст служби у справах дітей (Берегово) Ярослав Олексин також зауважив, що останнім часом представники ромської громади часто звертаються за дублікатами свідоцтв про народження. А потім ці документи несподівано виявляють у малолітніх жебраків у Москві, Санкт-Петербурзі та Києві. «Сьогодні склалася така ситуація, що ми вже не знаємо, скільки насправді таких свідоцтв видано, – наголошує Ярослав Олексин. – Одночасно я бачу буквально чи не щодня черги біля банкоматів – «дитячі» гроші забирають переважно чоловіки, а призначені вони, насамперед, одиноким матерям та їхнім дітям. Тому, на мою думку, головна проблема ромів – зовсім не паспортизація. Потрібно контролювати й інші процеси».

Отже, основний перелік проблем ромської громади на Берегівщині озвучили обидві сторони. Як підсумувала Земфіра Кондур, список пропозицій, з метою розробки подальшого плану взаємодії ромської громади з представниками влади, незабаром буде розроблено та надіслано до відповідних структур.

Представник Ради Європи Інна Савченко також сподівається, що медіатори (посередники) допоможуть як ромам, так і органам влади вирішити конфліктні питання. «Цей проект має велике соціальне значення, – зазначила Інна Савченко. – Сподіваюся, що нарешті вдасться вирішити багато проблем, які накопичувалися роками...»
Представники ромських громадських організацій заявили, що наполягатимуть, аби в області був створений центр для бездомних громадян.

Законом України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть створювати центри обліку бездомних осіб, які забезпечують реєстрацію цих осіб, оскільки у більшості з них відсутні документи. Водночас у Бюджетному кодексі не було передбачено здійснення видатків місцевих бюджетів на утримання таких центрів. 9 листопада 2011 року Кабінет Міністрів України затвердив проект закону «Про внесення зміни до Бюджетного кодексу України».  Зокрема, статтю 91 доповнили положенням щодо можливості утримання за рахунок місцевого бюджету центрів обліку бездомних осіб та замінили слова «бездомні громадяни» на «бездомні особи». Отже, тепер слово за обласною радою. Хоча окремі представники влади вперто вважають, що в нас просто не існує проблеми безхатченків…

Теги: роми, скарги, Берегівщина

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати