Екологи закликають зупинити автоперегони в Карпатах

Аби відчути ще більше адреналіну, любителі авторалі влаштовують собі перегони на позашляховиках чи квадроциклах гірським бездоріжжям. Вкрай не задоволені таким хобі наші екологи та громадські активісти — кажуть, залізні коняки нищать рідкісну природу Українських Карпат. Ще більше дошкуляють джипери селянам та пішим туристам.

Цікавий експеримент провели закарпатські екологи на Берегівщині – протягом місяця на кілометрі відрізку траси рахували, скільки гине тварин. Налічили 4 сови, 3 олені, кілька зайців. І це лише на кілометровому відрізку звичайної автодороги! Ближче до дикої природи ця цифра значно зростає.

Пригадують науковці й скандальний джип-заїзд восени 2007-го на Говерлу, яка належить до Карпатського біосферного заповідника. За законом, такі заїзди на найвищу українську вершину заборонені. Проте це не зупинило "відважних" джиперів. Шкода, якої вони згідно з протоколом служби охорони заповідника завдали природі, становила більш ніж 16 тисяч гривень. Понівечили сотні рідкісних видів флори та фауни. А за останні три роки, кажуть дослідники, ніхто жодного разу не бачив сім'ї ведмедів, яка колись проживала в урочищі під Говерлою.

Самі ж любителі гірських автоперегонів на заклики екологів та невдоволення мандрівників не зважають. Попри все, запевняють: їхнє хобі не суперечить ні законам, ні екологічним нормам. Кажуть, зачаровані дивовижними краєвидами Карпат, природу щиро люблять. Мабуть, тому й влаштовують дикі ралі, нерідко на територіях заповідників. Забруднюють струмки, руйнують ґрунт, гірські стежки, а шум двигунів перериває сезон розмноження у тварин. Під горе-колесами джиперів гинуть сотні рідкісних видів, занесених до Червоної книги України.

На Закарпатті джипінг почав розвиватися на початку 90-их років. Вперше "освоїли" Явірник на Великоберезнянщині і Полонину Руну на Перечинщині. З часом сформувалися окремі спільноти, клуби; розробляються маршрути для джип-турів, проводяться фестивалі та змагання. Нині організатори таких "розваг" пропонують шанувальникам джипінгу подорожі на потужних позашляховиках, стрільбу з пневматичної гвинтівки, фантастичні краєвиди, драйв, подорожі з ночівлею на високогірних полонинах та незабутні враження.

Джипери переконані, що на позашляховиках та квадроциклах треба роз'їжджати саме гірськими стежками Українських Карпат. Мовляв, краєвиди тут живописні, проїхати важко – у цьому й увесь спортивний інте¬рес, жага перемоги. І чим важче заїхати на гору, тим краще. Тож їх не зупиняють ані заповідний статус карпатських вершин, ані українське законодавство. Розповідають байки про мужність, витривалість, адреналін. Хоча й запевняють, що таке хобі – не розкіш і не забаганка, а території для своїх "подорожей" і фестивалів погоджують із лісниками.

Протест екологів проти джипінгу науково аргументований. Завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середо-вища хімічного факультету УжНУ, професор Степан Чундак каже, що технологічного прогресу не зупиниш, а джипінгу, на жаль, не заборониш. "Усе має бути в рамках міри і закону. Безумовно, якщо такі змагання й "мандрівки" проводяться стихійно і без дозволу відповідних органів, вони завдають  жахливої шкоди природі. Руйнуються лісові дороги, пришвидшується ерозія ґрунтів, а це призводить до зсувів. А чи можна буде по цій дорозі пройти пішому туристу, чи проїде велосипедист, чи привезе дрова селянин, чи пробіжить кінь? Крім того, порушуються репродуктивні цикли тварин.

Навесні, коли прилітають птахи, у горах настає так званий період тиші. Тоді ж бо взагалі не бажано людям йти до лісу, аби не лякати молодняк. Як джипінг не порушує флори і фауни, якщо двигун там реве на сотні децибелів? Він розжене звірів в околиці на 30 кілометрів. Скажімо, до гнізда лелеки не можна наближатися на 500 метрів. А шум позашляховиків і квадроциклів чути не менш ніж на 3-5 кілометрів. Чи орел, який собі спокійно сидить у гнізді... Люди приїжджають, горлають, свистять, камінням птаха закидують. А що орел? Покидає своє гніздо та й по всьому".

Професор зауважує: хай джипінг як вид спорту розвивається, але на спеціально відведених й обладнаних для цього територіях.  Адже в  кожній області є полігони. В Україні їх безліч, на Закарпатті кілька – в Оріховиці, наприклад.

Та джиперам набридло "ганяти" лісостепом. Хочуть більше екстриму, тож і "мандрують"   гір¬ськими стежками. Туристи з-за кордону заїжджають на Говерлу автомобілем. Платять на в'їзді, бо хочуть покататися. І нищать увесь покрив, смітять. "Це грубе втручання в природу, – каже Степан Чундак. – Інша справа – велотуризм. Він екологічно чистий, не нищить флори й фауни Карпат. Але "підніматись" на Говерлу на мотоциклах, квадроциклах, автомобілях... Це жахливо у ставленні до нашої національної цінності, до нашої природи загалом. Не можна дозволяти джиперам роз'їжджати гірськими стежками".

Екологи зауважують: наші об'єкти природно-заповідного фонду трохи відрізняються від західних. Там заповідник передусім – це національний парк для розвитку туризму, рекреації. В Україні ж в'їзд на територію заповідників заборонений взагалі.

"Закарпатські праліси – єдині в Європі. Зрозуміло, джиперам цікава Міжгірщина чи Рахівщина. До того ж, усе не закінчується тільки на перегонах. Як правило, туристи і ночують, і вечеряють, і розпалюють вогнища. Однак, скажімо, у європейських країнах є спеціально відведені ділянки для таких автоперегонів, – розповідає Сергій Сухарев, доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища хімічного факультету УжНУ. – Тобто виділяється полігон, він може бути заболочений, мати рів, підйоми...  Якщо джиперів цікавлять більш складні перешкоди, їх можна спорудити штучно. У нас такий полігон колись існував у Мукачеві. Теоретично, якщо його дообладнати, на ньому можна було б займатись джипінгом.  Такі полігони могли б стати  туристично цікавими джиперам з Європи".

Заступник начальника Закарпатського обласного управління лісового господарства Ігор Коцур каже, що дозвіл на такі "розваги" видають районні лісгоспи за умови, якщо джипери обіцяють не порушувати природоохоронного законодавства і не нашкодити флорі та фауні лісів. "Заборонити людям вхід до лісу ми не можемо. Організатори таких заходів офіційно узгоджують маршрути в районних адміністраціях та лісгоспах. Востаннє до нас зверталися банківські працівники – польська делегація, три машини".

На тому, що боротися з джипінгом можна і треба, вже кілька років наполягають усі екологічні організації країни. Радять брати приклад з Івано-Франківської області – там перегони бездоріжжям  заборонили у 2008 році, коли громадські активісти розгорнули потужну кампанію проти джипінгу на природних заповідних територіях. А цьогоріч на початку липня на площах Поліського та Рівненського заповідників мав проходити джипінг-рейд, проте активісти зуміли вплинути на організаторів, аби ті змінили маршрут.

Марія Фатікова, голова молодіжного відділення Національного екологічного центру України, наголошує: Україна підписала Бернську конвенцію про дикі види флори і фауни та середовище існування у Європі, яка чітко забороняє турбувати й розлякувати  рідкісні види в сезон їхнього розмноження. "Проте досі норми міжнародної конвенції  належним чином не відображені в українському законодавстві. Екологічні організації вже звернулися до керівництва обласних державних адміністрацій з проханням заборонити проведення джипінгу на об'єктах природно-заповідного фонду. Ми пропонуємо наслідувати приклад Івано-Франківщини. Саме там три роки тому джипінг офіційно заборонили. Радимо всім облдержадміністраціям ліквідувати такі автоперегони у заповідниках. Натомість нам відповіли, що є закон, який забороняє проїзд важкої техніки в заповідних зонах, а тому приймати якісь додаткові розпорядження не збираються".
Пані Марія каже, що скарг на джиперів до Національного екоцентру майже не надходить, бо більшість людей навіть не знає, куди і до кого звертатися. Влітку мешканці села поблизу Поліського заповідника нарікали, що коли тут проїжджають позашляховики, то мерщій ховають дітей та всю худобу. Шанувальники ж авторалі популяризують джипінг як туристичну родзинку країни, цікаве захоплення. Мовляв, вони тільки розвідують територію, аби розробляти маршрути для іноземців і прорекламувати наші живописні гірські пейзажі. "Важливо, аби люди знали, якої страшної шкоди завдають такі автоперегони, і зверталися до нас, – каже Марія Фатікова. – Адже виявляти і боротися з джипінгом самотужки, без допомоги самих мандрівників, екологів, місцевих мешканців складно".

Надія Вишневська

 

02 листопада 2011р.

Теги: Карпати, перегони, авторалі

Коментарі

Іван 2011-11-03 / 06:16:00
Треба їм накласти пастки, щоб вони на джипах з лісів не вибирались :)

Бородіно 2011-11-02 / 14:14:00
...ротягом місяця на кілометрі відрізку траси рахували, скільки гине тварин. Налічили 4 сови, 3 олені, кілька зайців. І це лише на кілометровому відрізку звичайної автодороги! Ближче до дикої природи ця цифра значно зростає...

Дурість. Ближче до дикої природи, а у ній самій тим більше, ця цифра рівна нулю, хоча з тою причини що у дикій природі жоден автомобіль не розвине швидкості хоча б у 20км/год і відповідно будь яка живність у кілька разів швидша за нього. Екологи б ще на автобані кількість мурах порахували.

...розжене звірів в околиці на 30 кілометрів. Скажімо, до гнізда лелеки не можна наближатися на 500 метрів. А шум позашляховиків і квадроциклів чути не менш ніж на 3-5 кілометрів...

Куди ще 25 км ділись? Тобто, якщо позашляховик десь під Перечином, то дичина лякається навіть на околицях Ужгорода? Фантастика!

...приклад з Івано-Франківської області – там перегони бездоріжжям заборонили у 2008 році, коли громадські активісти розгорнули потужну кампанію проти джипінгу на природних заповідних територіях...

Перегони бездоріжжям і природні заповідники - це різні речі. Є факти перегонів саме у заповідниках - пишіть про факти, винуватці мають бути покарані згідно з законом. Проте фактів у матеріалі окрім дурі з Говерлою 4-річної давнини нема, є лише повальне узагальнення. майже як у класика - "...земля тряслась — как наши груди, Смешались в кучу кони, люди, и залпы тысячи орудий слились в протяжный вой"

Тарас 2011-11-02 / 14:13:00
Давно вже час ЦЕ БЕЗКУЛЬТУР"Я ПРИПИНИТИ! З такою "НЕМИТОЮ ПИКОЮ "ДО ЄВРОПИ? Іноземні туристи ДАВНО ВЖЕ В ШОЦІ, ЩО В НАС МОЖНА БЕЗКАРНО ЗРУБАТИ ДЕРЕВО, ПОНИЩИТИ КВІТИ, ПРОСТО ТАК, ЗАКИДАТИ СМІТТЯМ РІЧКУ АБО МИТИ В НІЙ АВТОМОБІЛЬ! Дебілізм чистої води- рубати сука, на якому сидиш!!!!!

«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
/ 1Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 3З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 14На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
/ 1Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 15Повернулася лікарка, яка продавала дітей
Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 2В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
» Всі записи