Без праці голуба нива теж не родить

Нива асоціюється з різними кольорами, залежно від того, що вона родить. Золота – пшениця, жовта – хлібна, зелена – трав’яниста… Голубою називаємо водну гладінь.

Без праці голуба нива теж не родить

Тут господарюють працівники рибного господарства. Їхній врожай – дзеркальні коропи, товстолобики, білий амур, щука, соми, інші види риб.

Про те, як працюють закарпатські рибоводи, як зустрічають своє професійне свято , ми попросили розповісти голову правління ВАТ "а сільського господарства України Василя Івановича Олексика.

– Ви, Василю Івановичу, очолюєте найбільше рибне Закарпатський рибкомбінат", кандидата сільськогосподарських наук, заслуженого працівник господарство в області, тому Вам краще знати, як відзначатимуть цього річ своє професійне свято рибалки?

        Ну, відзначатимуть як кожного року. Хто з кращими успіхами, хто з гіршими. У кого як виходить у цей складний час. 

 А в своєму колективі?

Правді бути, ми трохи відійшли від бурхливих святкувань. Змінилися часи. Так, у підрозділах будемо святкувати, виділяємо грошові премії кращим виробникам, привітаємо один одного, скажемо добрі слова тим, хто їх заслужив. Скажемо відверто від тих попередніх радянських традицій відходимо, помпезностей, звичайно, не буде, а свято пройде скромніше, бо й успіхи наші скромніші, а від цього й – можливості. Мусимо миритися із сьогоденням, не все робити, що хотілось би.

– Якими виробничими успіхами долаєте нестабільність, що охопила нашу країну? Якими досягненнями все-таки могли б похвалитися?

Наші досягнення  я б великими не назвав. Скажімо так: така виробнича діяльність і наслідки від неї закономірні. За останні роки ми вирощуємо стабільну кількість риби, яку потребує сучасний ринок. Більше вирощувати немає потреби, бо це буде збитковим. Більше чотирьохсот тонн риби вирощуємо в рік, а реалізовуємо менше – десь триста-триста п’ятдесят тоннн. Отже, біля п''ятдесят тонн залишається не проданої. Це, самі розумієте, не зовсім добре, бо затрати на неї уже пішли. Для вирощування риби характерна сезонність. У літній період вона росте, набирає вагу, а потім починає втрачати. Тому бажано рибу виростити, а осінню всю реалізувати. Раніше це нам вдавалося, а зараз не дозволяє ринок. Оці триста тонн риби продаємо впродовж цілого року.

– А чи є певна специфіка у вирощуванні риби

   Звичайно, ринок зараз потребує коропа вагою до одного кілограма і вище. Щоб риба набрала понад кілограм, треба вирощувати її по трьохрічній технології. Нам вдається за два роки виростити рибу до одного кілограма. Ну, це при інтенсивній годівлі, звичайно. Затрати при цьому ідуть досить значні, тому собівартість кілограма риби відповідно висока. Доводиться враховувати і нинішню конкуренцію. Є багато фермерських господарств, які також осінню рибу реалізовують. Відтак її на ринку з’являється багато.

–  У такій конкурентній боротьбі, які маєте переваги? 

 Ну, нам, скажемо, конкуренцію складає Львівський рибкомбінат, бо із-за меж області теж можуть завозити продукцію. Ця конкуренція дещо умовна, поскільки споживчий ринок досить слабкий.  Якби споживчий ринок був таким, як у 90-ті роки, коли ми вирощували  і продавали за рік півтора тисячі тонн, а зараз у п’ять разів менше. Виробничі потужності у нас збереглися, потенціал також є, ми можемо вийти на такий рівень, але ринок цього не потребує. Народ настільки зубожів, що він "не хоче" їсти рибу. 

 Василю Івановичу, цікаво, що спонукало Вас обрати фах рибальства та ще здобули науковий ступінь? 

        Я за фахом зооінженер, тому біологічна спеціальність для мене споріднена. З дитинства я любив біологічні науки. В рибоводстві працюю все своє свідоме життя, а це понад тридцять років. У рибкомбінаті з 1978 року. 

        Як створювалась база для рибоводства? 

        База була створена ще до мене. Я вже лише вносив корективи. Скажімо, у нас було класичне рибоводство, я особисто був спочатку , коли започатковувалось відтворення заводським методом. Тобто, не природній нерест, а всі види риб у нас відтворюються таким методом. Цей спосіб трохи складніший, але він має свої переваги, бо не так зв’язаний з природніми умовами. Процесс можна зм''ягтити. Все робиться в інкубаційному цехові, де витримуэться певний температурний режим. Тому якраз у весняний період, тобто у нерест, буває висока амплітуда ковливань температур. А в цехай здійснюється підігрів води, тобто можна уникнути різкого перепаду температури, що може згубно впливати на розвиток ембріонів і подальший розвиток мальків. 

        Перспективи рибкомбінату чи вселяють добрі сподівання?

        Перспективи обнадійливі, але зараз все диктує ринок збуту. Риби потрібно стільки вирощувати і таких видів. Яких потребує ринок, відтак заробляти гроші. Дуже шкода, що чомусь моральні цінності відходять на другий план, а переважають гроші. Для мого покоління це досить дико звучить тому, що створюються жорсткі умови. Замість того, щоб десь допомагати, гарне слово сказати, поспівчувати чи зарадити, чуємо лише про гроші. Виходить так: маємо гроші – ти людина, не маєш – ти вже ніхто. Тому в цьому плані ми стараємось, щоб і гроші  були, і зарплата у людей булла. Умови життя наших людей тепер важкі, тому стараємось максимально чимось допомагати. Зарплату виконуємо своєчасно. 

        Ви людина, яка значну частину життя пропрацювала у рибоводстві. А самі Ви чи не заядливий рибалка? 

        Я всім кажу,  що я не рибалка, а рибовод. А ті, що з вудицями, то мої перші вороги. Тому що не всі люди розуміють і хочуть іти туди, де риби багато. Справді рибалка може простоят из вудицею цілий день і зловити якусь рибину, отримати справжнє задоволення. А є і бракон''єри. Хоча на прохання мешканців ми один ставок в Горбку відвели для охочих порибалити. Там кожен бажаючий може ловити рибу. Ставок цей зариблюємо, риба регулюється штучно. Заборони рибінспекції в любу пору року не виливають. 

        Чи є якісь нововведення у господарстві? 

        Вже декілька років ми займаємось впровадженням нових об’єктів. Зокрема, це стосується досить популярної риби веслоноса (качконіс). Ця риба цікава тим, що відноситься до осетроподібних. У неї мілкозерниста ікра як і в осетрових риб. Розведення її має перспективу на майбутнє для товарного виробництва чорної ікри, яка на сьогоднішній день дуже популярна і дуже дорога. Можемо надіятись, що через декілька років на Закарпатті будемо мати власну чорну ікру. 

        Ваші побажання членам коллективу у день свята

        Не тільки у день свята, а повсякчас бути здоровими, життєрадісними, працьовитими, сумлінними, творити краще майбутнє для себе і для молодого покоління. Хай щедро родить голуба нива.

 

15 липня 2011р.

Теги:


Панорама
Публікації:
Слово про капітана добротворців
Береги Тиси прибирали інваліди на катамаранах
Дядькова наука
У Чинадієві святкували День селища
Будинок культури важливіший за аеропорт
Відпочинок у таборі "Толерантність і лідерство"
Завершення земельної реформи: відповіді на основні запитання
Всеукраїнська нарада філологів у Ялті
/ 1Безпека праці – конституційна вимога і важлива запорука піклування про людину трудівника
Ювілейна зустріч у Києві
Дітям затишно й комфортно
Ціна літньої казки
На Мукачівщині українські філологи Закарпаття обмінялись досвідом
Багато друзів у панорамівців
Святкують водогосподарники
Іван і Майкл
Тепер оголошення в газету "Панорама" можна відправляти за допомогою смс-повідомлення
Зустріч однокласників
Життєва зірка Віктора Петаха
Йдемо до Благовіщення
/ 11Отець Іван: «Зцілюю молитвами душу і тіло»
/ 1У Мукачеві до Міжнародного жіночого дня пройде флешмоб
Леся Українка в моєму житті
«Метаморфози почуттів» Василя Білича
» Всі записи