КІНА більше не буде

КІНА більше не буде

(Цю частину статті було опубліковано в газеті "Чорна Гора" від 24 грудня 2010 року)

Перш ніж описувати події в  місцевому парламенті, хочемо заявити:  вимагаємо, щоб у Виноградові заборонили інтернет і телебачення. А інакше представники Партії регіонів - Альошин і Гріга будуть схожі на пана Чечетова, Любімов і компанія – на розгублену опозицію, а депутат Морека -- на Клюєва з Єфремовим. Вже не говоримо про формування в подальшому групи бойовиків. Ви не смійтеся, будь ласка, бо один важковаговик вже явно  проглядається.

Звичайно, це жарт. Куди нам до київського парламенту з його вечірніми розвагами. Але, як любить повторювати пан Говбан, в кожному жарті є лише доля жарту.

Щодо останніх подій у Виноградівській районній раді:  перша частина цього захоплюючого дійства проходила так, як було заплановано в статті ЧГ № 49 "Маестро, музику!!!". Із 62-ох присутніх депутатів 12 таємно проголосувало проти Любімова, 8 – утрималося. Всі інші виразили гарячу підтримку. Альтернативи, самі розумієте - не було. Як обіцяв Карло Карлович, на посаду заступника новообраний голова запропонував Керечана Бориса Августиновича. І тут теж майже однодушно – всього вісім депутатів таємно  висловили "фе", тобто "ні".  В кінці затвердили ранг і зарплату новообраним керівникам району.

Голова Любімов запропонував початкуючому бюрократу (п. Керечану)  затвердити найнижчий - 9-й ранг держслужбовця.   Однак, Борис Августинович трошки обурено нагадав, що не гоже підполковнику починати салабоном і попросив хоча б 8 ранг. Святково налаштована зала не заперечувала.  Коли почали затверджувати зарплати голові із заступником, то згадали про ставку, про матеріальну допомогу, про премію за інтенсивність... Ясність вніс колишній начальник Виноградівської податкової інспекції депутат Морека

 - Олеже Вікторовичу, ви нам простіше скажіть: скільки на руки виходить?

- Від 5,5 тис. грн. до 6,5 тис грн. - була відповідь. 

Після об'явили перерву до 16 грудня.

Якщо спробувати  висловити враження про першу сесію, то це -  море, море  після шторму: тихе, стомлене, зелене з біліючим вдалині самотнім парусом Михайла Юрійовича. А тепер муляж можна навхрест перекреслити, зім'яти і викинути в корзину. Демонстративно-сусальний тон першої частини сесії районної  ради шостого скликання - скоріше розшаркування перед тим, як жбурнути в обличчя супернику рукавичку.   На наступному сесійному засіданні депутати  запланували затвердити склад депутатських комісій та обрати  голів комісій. Але сесія 16 грудня не відбулася.

Свято закінчилося. Забрали ноти, забрали смички, скрипки і контрабаси – знімайте хлопці фраки, закочуйте рукави білих сорочок, починаються важкі депутатські будні. І почалися вони з кабінету голови райради,  куди у вівторок нагрянула група депутатів-регіоналів. Довго обранці сперечалися, кого ж призначати в комісії, а головне – кого призначити головою тієї чи іншої комісії. Як  повідомили джерела, спочатку всіх депутатів обдзвонили і спитали, в якій комісії мають бажання напружено працювати на благо народу. З цим ніби розібралися. Тільки, як виявилося, чомусь до бюджетної забажало майже 20 депутатів. Це коли комісій 7, а депутатів – 64. Наступний етап – обрання голів депутатських комісій. Любімов запропонував квотний принцип – від кількості обраних депутатів тієї чи іншої політичної сили. Практично з таким принципом Партія регіонів погодилася, коли погодилася  підтримати  обрання улюбленого Любімова вдруге головою райради. Згідно з цим принципом, із семи комісій ЄЦівцям перепадало 3 голови, регіоналам – 2, і два голови комісій для політичних мальків – Фронту змін, КМКС, УМДС і т. д. Сперечалися довго. Любімов ніяк не погоджувався з пропозиціями регіоналів призначити головою бюджетної комісії депутатів від Регіонів Мореку або Граб. Суперечка виникла: вводити чи не вводити  п. Токача в бюджетну комісію, як пропонував кум Довбак, хоча Токач  висловив бажання працювати в іншій комісії. На кінець, після  гарячих суперечок, які протягом 3 годин стрясали кабінет голови райради, погодили і склад, і голів. Напевно пересічному громадянину, читачу газети "Чорна Гора" незрозуміло, у зв'язку з чим такий сир-бор, невже через нього. Через нього також, але трішки під іншим кутом. Справа в тому, що голови комісій входять в президію при голові райради. Більшість в президії дає можливість впливати на рішення районної ради і самого голови. В президію, як нам повідомили, також входять лідери депутатських фракцій. Ось чому така боротьба точиться. Ось чому наступного дня суперечка продовжилася і, в результаті, Любімов переніс засідання сесії.

Такі прояви волюнтаризму зазвичай необхідно давити в зародку. Напевно тому, незважаючи на рішення голови, депутати таки зібралися в сесійній залі 16 грудня. Не вистачило одного депутатського багнету до більшості (в залі зібралося 32 депутати), щоб спробувати переломити рішення голови. Однак саме засідання пройшло, як годиться, з добре замаскованою мотиваційною частиною, яка, як прийнято в надійно демократизованому суспільстві, добре схована в соусі. А соус – цінності демократії. Обурилися малі партії – як то без них рішення приймати, і так Бог образив рейтингом, а тут ще продовжують кидати, й кидати... Емоції зрозумілі з першого разу. То спочатку панькали, в коаліцію кликали, щось там обіцяли. То, раптом, неможливе стало можливим: вороги обнялися,  заміністрилися,  сакурами засадилися... і все коаліційне стекло в  клоаліцію.  А тут вже й на місці починають опускати, за спиною домовлятися – це одна складова. Інша складова - видно з Любімова вирішили таки зробити повноцінну англійську королеву, з усіма витікаючими звідси наслідками.

Перенесене засідання сесії в режимі "що буде, то буде", розпочалося у понеділок, 20 грудня, о  10.00.   

КІНА більше не буде

(Закінчення.  Газета "Чорна Гора"  № 2. від 21 січня 2011 року)

Ми би дуже хотіли залишити в минулому році всі неприємності,  розбіжності, протиріччя. Так і говоримо за новорічним столом з келихом шампанського в руці. Але минають свята, відбухкають петарди, осиплються голки з ялинки і ми знову там де і були – в минулому році.

20 грудня відбулася друга частина сесії районної ради. Якщо пам'ятаєте, напередодні депутати пересварилися і на сесію прийшли, не підготувавши "єдиного виваженого рішення" по членах і головах депутатських комісій. Вірніше рішення були – але два різних. І за кожним з цих рішень - своя компанія. Взагалі ми вперше побачили, як розбіжності знайшли своє яскраве графічне і просторове вирішення. Уявіть собі депутатську залу, розпороту навпіл, як старі ногавиці. А поротися почало  із самої президії. Точніше, зі стола президії, на якому перед головою Любімовим лежали два листочка - один зліва, другий – справа. На одному  - склад і голови  комісій від ЄЦ, на другому  - від партії Регіонів. Далі пішло: зліва - заступник голови райради Керечан, справа - голова Любімов.  Розпоролося по  дніпру-проходу - зліва сіли всі ті, що голосували за комісії від партії Регіонів, справа – від ЄЦ. А де, спитаєте, інші демократичні партії поділися? А інші демократичні партії приєдналися. Вірніше їх притягли силові поля двох політичних монстрів. До партії ЄЦ пристала вже традиційно угорська сила – КМКС. До Партії регіонів всі інші – БЮТ, Удар, УМДС, НОВА СИЛА - Копча, комуніст - Дубляк, Наша Україна, УСДП.  Не обійшлося, правда, без деяких кольоровостей у цій чорно-білій гамі. Наприклад, голова районної організації партії "Фронт змін" п. Данко сидів на лівому березі, а голосував за правий. Поряд сиділи два члени цієї політичної сили – Поп і Любка, які вже голосували за пропозиції Партії регіонів. Правда, коли поставили на голосування склад першої комісії  від Партії регіонів, потім від ЄЦ, то рука Володимира Івановича Любки трішки зателіпалася, завагалася, затріпотіла – видно дався взнаки вплив різних силових полів, але згодом піднімалася чітко у фарватері Партії регіонів. У Попа ніяких вагань не спостереглося – у нього ж Тетяна Дмитрівна кума. Володимир Іванович Любка, який напевно трошки все-таки переживає таку собі різновекторність в серці (адже Арсеній якби.... а тут...), нам відкрив очі на ще одне порушення симетрії. Якщо пам'ятаєте, то п. Любімов в одному з інтерв'ю говорив, що якщо буде заступник голови райради від Партії регіонів, то по справедливості у голови райдержадміністрації повинен бути заступник від ЄЦ. І як нас запевнив п. Любка (до речі, чим не закарпатський варіант прізвища Любімов), так воно і повинно було статися. Але на заваді виросла проста і сувора як гори - людяність.  Адже тоді довелося б вигнати Якоба. А як же пенсія командора? На святе просто не піднялася рука. Не знаємо, чесно кажучи, чим Василь Іванович заслужив таку превілегійованість, але голови – Резеш і Любімов – схилили свої партійні штандарти і свідомо пішли на порушення спущеної з області і узгодженої на місці формули. Каста – то велика сила корпоративної взаємозалежності, адже сьогодні – ти, завтра – я. Те, що спливло нагору, ніколи не тоне, воно повільно занурюється під співчутливі погляди... і радісно-мстиве потирання рук. 

Та повернемося до зали, до незабутньої атмосфери змеханізованої ручним способом реальності. Коли проходив підрахунок голосів за перші пропозиції, ще відчувалося певне напруження і настороженість. Але згодом повеселішали п. Гріга і п. Альошин - стратеги і тактики, диригенти і наставники, які всілися в перших рядах і суворо оглядали-слідкували-відслідковували дружній гайочок рук, що виростав після сигналу. Впевненіше  зазвучав голос п. Мореки з лічильної комісії. Цифра "33" бадьорою музикою вливалася у вушні раковини, гоїла зранене поразкою серце, народжувала асоціації: наприклад, двох пташок, що прилетіли у теплі багатообіцяючі краї. Так скупо можна описати тріумф партії Регіонів цього сесійного дня, певний відблиск якого читався в очах присутнього на сесії голови райдержадміністрації, депутата обласної ради п. Резеша.  В залі, до речі, не було тільки боксера Клюси, із-за якого все ще ведуться судові бої (нагадаємо: прорегіонівський Удар хоче викреслити із списку проєцівського Клюсу і запустити іншого прорегіонівського депутата). Але навіть його присутність нічого б не змінила. "33" - це рівно на один голос більше (нагадаємо, що депутатів загалом 64), а значить  - це перемога.

Розгублено і знервовано виглядав пан Любімов. Він, напевно, собі думав: "знову кинули, обвели навколо пальця". Думав про те, як телефонував депутатці від Нашої України Онисько Надії Степанівні – головному лікарю Виноградівської райлікарні (уявляємо, як після цього пані Надія телефонувала в прокуратуру ). Як Надія Степанівна обіцяла в слухавку підтримати ЄЦ, а тут, у залі, ховаючи очі, голосує за пропозиції партії Регіонів. Як перед самим початком сесії в кабінеті сидів п. Любка і теж поводився як "свій", говорив різні слова... Як підприємець, з яким п. Любімов колись їздив на Майдан, сказав: "Олеже, я все розумію, але не можу тебе підтримати, бо завтра мій бізнес з'їдять". Все це проносилося в голові п. Любімова і росло холодне: "Нічого, ще не вечір". Але завечоріти повинно у всій країні. Бо загальна тенденція накладає свій відбиток. Героями в посадових кріслах не народжуються, не народжуються вони, на жаль,  і в підприємницьких офісах, тому великий політичний борщ знову вариться не на місцевих  куховарнях. Сюди тільки запахи доносяться. Але однозначно, що без місцевого творчого підходу не обійдеться. Його проявом можна вважати жваве створення і реєстрацію різних фракцій, депутатських груп у виноградівському парламенті. Малі партії ожили, таким чином влаштовуючи, як висловився п. Любка, "демократичну ситуацію". І ситуація ця, на наш погляд - прояв неабиякого універсалізму. По-перше, можна нагору відзвітувати, що робота ведеться, в місцевому політичному вінегреті компонентом накришені. По-друге, все-таки збережена видимість певної політичної гідності, бо не гаєчка, яку накручують на той чи інший болтик, а невід'ємний  компонент смакової гами . По-третє,  входиш в президію при голові  і впливаєш на прийняття рішення. І ту вже спробуй з тобою не порахуйся - невеличка золота картка в кишені. Завжди можна щось собі вициганити, на щось тихенько повпливати, раптом вигулькнути рятівником нації. А ще картку, як відомо, розігрують в залежності від розвитку політичних подій в країні. І тут вже монстри стають безсилими перед долею, яку, як на сміх, при певному і доволі розповсюдженому сценарію можуть уособити  саме політичні гномики. А як це принизливо, коли ти в пилюці, роздавлений, знищений лежиш, а доля кладе на груди маленьку нікчемну ніжку і шепоче на вухо пискливим голосом  зневажливі і мстиві слова. І по-четверте, - нуль відповідальності. "Все ж вирішують вони – політичні лідери виборчих перегонів. Це вони, а не ми, взяли на себе відповідальність. До нас які питання? Ми елемент кулінарії, компонент демократичного вінегрету, ми прикрасили собою стіл, ми на весь світ ілюструємо наявність української демократії."  Все це безперечно так, але Боже вас борони у генно-модефікованому Всеукраїнському супермаркеті купитися, і скуштувати цей політичний вінегрет. Тут від "тьху, яка гидотна" до "обличчя Віктора Андрійовича". Тому, відстежуючи розвитком подій,  одною рукою помішуємо свій супчик на плиті (вже який є, такий є), пропонуємо його невеличкій черзі зі зненацька  застигнутих ніччю, а іншою підливаємо масло в лампадку, запалену на підвіконні.

Політичні партії, які увійшли у районну раду:

Єдиний Центр (24), Партія регіонів(14), УМДС (8), КМКС (5), Фронт Змін (3), БЮТ (3), УДАР (2), Наша Україна (2), Сильна Україна (1), УСДП (1), КПУ (1)

Зареєстровані політичні фракції та групи: фракція партії Єдиний Центр (23) (керівник фракції: Борисенко Ігор Миколайович), фракція Партії регіонів (13) (представляють фракцію: Гріга Микола Михайлович, Альошин Віктор Миколайович), фракція Демократичної партії угорців України (8) (представляють фракцію Албок Еден Едмундович, Морека Володимир Васильович), фракція "КМКС" – Партії угорців України (5) (Керівник фракції: Мілован Йолана Балінтівна), Депутатська група "Оновлена Виноградівщина" (5) (Керівник групи: Токач Еміл Емілович, заступник керівника: Брич Михайло Іванович). 

Володимир Мочарник

Теги: Любімов, депутати, Єдиний Центр, Партія регіонів

6 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати