Майже третина водопровідних мереж Закарпаття – в аварійному стані

На Закарпатті, за оцінками фахівців, – найбільша річкова мережа в Україні: маємо аж 9424 блакитні потоки. А ще понад сотню озер, серед яких найбільше в українських Карпатах – Синевир, майже шість сотень ставків, водосховища й канали. Слід згадати й про 360 джерел, у тому числі мінеральні й термальні.

Майже третина водопровідних мереж Закарпаття – в аварійному стані

Не дивно, що в нашій області запаси підземних вод є найбільшими в країні, відтак і показник водозабезпечення на душу населення теж найвищий. Однак, як не дивно, саме з водозабезпеченням у краян є чимало проблем.

Майже третина водопровідних мереж краю – в аварійному стані

Нині 110 285 абонентів отримують послуги з централізованого водопостачання й водовідведення. Більшість із них мають засоби обліку. Водопровідна мережа краю, що обслуговується підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства, перевищує 1038 км, та майже третина комунікацій знаходиться в аварійному стані (297,4 км). Протяжність каналізаційної мережі – 711 км, із яких кожен п’ятий  кілометр також аварійний.

Хоча б частково виправити ситуацію у водозабезпеченні покликана обласна програма «Питна вода Закарпаття» на 2012 – 2020 роки. Відповідно до неї, потреба в коштах на 2016 рік (у цінах 2011-го) становила 93,04 млн грн, у тому числі з державного бюджету – 76,03 млн грн, з місцевих – 14,99 млн грн, з інших джерел – 2,02 млн гривень. От тільки починаючи з 2012 року заходи загальнодержавної програми «Питна вода України» й відповідних регіональних програм із держбюджету не фінансуються.

Утім кошти таки виділяють із інших джерел. Тож у 2016 році на розвиток галузі загалом надійшло 101,652 млн грн: з державного бюджету – 9,109 млн грн, з місцевих – 88,573 млн грн, власних коштів підприємств – 2,326 млн грн, з інших джерел фінансування – 1,644 млн гривень.

За рахунок державного фонду регіонального розвитку було профінансовано будівництво другої черги мережі та споруд водопостачання до с. Мужієво на Берегівщині й капремонт водопроводу в смт Солотвино на Тячівщині. Із субвенції з держбюджету провели реконструкцію водогону, підвищувальної насосної станції в мікрорайоні Сторожниця та каналізаційного колектора в Ужгороді. Коштом фонду охорони навколишнього природного середовища реконструювали каналізаційні очисні споруди в с. В. Бакта на Берегівщині.

Так багато і така дорога

Та багатющі природні водні ресурси самотужки у крани не вливаються. Звісно, воду потрібно добути, очистити, доставити у приміщення, а використану забрати. Все це коштує чималих грошей. Тож одним із традиційно актуальних питань, яке турбує закарпатців, є тарифи на воду й водовідведення. У середньому по області собівартість одного кубічного метра питної води становить 9,12 грн, причому діючими тарифами витрати підприємств відшкодовуються на 73%. Аналогічно й по водовідведенню: собівартість очистки та пропуску одного кубічного метра стічних вод – 4,69 грн, рівень відшкодування цієї вартості становить 87,9%.

Найдешевше за питну воду сплачують іршавчани – 5,32 грн/куб. м, а найбільше (12,42 грн/куб. м) – жителі Великого Березного. За водовідведення найменше платять у Міжгір’ї (2,47 грн/куб. м), а найбільше (10,88 грн/куб. м) – у Сваляві. Ужгородці теж розкошелюються перед водоканалом. Водопостачання їм обходиться в 10,30 грн/куб. м (10,93 – із використанням внутрішньобудинкових систем), а водовідведення – в 5,39 грн/куб. м (5,74 грн – із використанням внутрішньобудинкових систем). І це, очевидно, не межа...

Проблеми відомі, потрібні лише кошти

Директор департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури Закарпатської ОДА Едуард Маляр каже, що комунальники про проблеми водозабезпечення добре знають. Основними питаннями, які потребують вирішення, наразі вважають проведення реконструкції та капітального ремонту зношених мереж і технологічного обладнання; будівництво нових та реконструкцію з розширенням існуючих потужностей каналізаційних очисних споруд для поліпшення екологічної ситуації в області; впровадження новітніх технологій із очистки питної води; виготовлення проектно-кошторисної документації на об’єкти водопровідно-каналізаційного господарства та участь у конкурсному відборі програм і проектів, які можуть реалізовуватися за кошти державних, екологічних, інвестиційних фондів.

Також слід вжити заходів для зменшення дебіторської й кредиторської заборгованості підприємств, які надають послуги у цій сфері.

«Є проблеми в Чопі, де послуги водопостачання надає підрозділ Львівської залізниці, на балансі якого знаходяться водопровідні мережі міста, – розповів Е. Маляр. – Там щодо якості води від мешканців є дуже багато нарікань. Ми направляли запит із цього приводу в Держпродспоживслужбу, хоча продовжує діяти мораторій на проведення перевірок. На місці з проблемою розбиралася комісія, яка зобов’язала підприємство усунути недоліки, а саме змінити фільтри. Фахівці Держпродспоживслужби мають постійно брати на аналізи проби води й інформувати громадськість про результати перевірок. Адже люди, які платять за воду, мають право отримувати якісний продукт. Остаточні висновки комісії будуть подані на розгляд обласної влади. Наразі є розроблений проект водозабезпечення Чопа з використанням сучасних технологій. Його кошторис – 19 млн грн. Місто таких грошей не має, тож потрібно шукати з інших джерел.

Згідно з Законом про водопостачання органи місцевого самоврядування зобов’язані надати жителям якісну питну воду. Тому громадянам під час обрання керівництва варто не тільки слухати передвиборні обіцянки, а й під час терміну повноважень слідкувати, що на ділі зроблено. Відтак робити висновки під час наступних виборів. Бо є й такі управлінці, які по 15 – 20 років сидять на посадах, і все в них ніяк не виходить виконати обіцяне.

Додам, що проблеми з водопостачанням є в багатьох регіонах краю. Деякі залишилися ще з часів паводків 1998 і 2001 років, коли були частково зруйновані очисні споруди. На їх відновлення мали б виділити кошти з державної програми, але в її рамках нашій області з 2012 року не надійшло жодної копійки. Я з цього питання постійно спілкуюся з міністерством, та результату поки немає. А знайти кошти на місці складно, бо наша область дотаційна. Та ми не плачемося, дивимося в майбутнє оптимістично, бо не сидимо склавши руки».

Петро Поліха

24 квітня 2017р.

Теги: водопровідні мережі

Побувати всередині органа
Живописець, графік, педагог і священик. Шандору Петкі виповнился би 100
Історію предків із Тячева в малюнках розповів британський художник
Черговий випуск серії "Між Карпатами і Татрами" присвятили прозі Миколи Зимомрі
Закарпатські гірськолижники та сноубордисти готуються до зимового сезону в Кострині
/ 22Не зупиняючись на досягнутому. Письменнику Василю Мулесі виповнилося 60
/ 1Віктор Мельник: "Головне, аби в країні настали мир і стабільність"
Персики на виноградівській Чорній горі родять із червня до кінця вересня
Останніми роками на Закарпатті модно називати дітей на честь святих
/ 3Трьохсотлітній Боронявський монастир має свої таємниці
Закарпатська "Лужанська-7" стала переможцем всеукраїнського конкурсу торгових марок
/ 1Михайло Сачко: "Заспівати можна й під фанеру, а в танці тебе видно як на долоні"
Різьбяр із Ужгорода презентував власні роботи в Одесі
У 88 – на трудовому посту
Такий бажаний "безвіз". Що, де, як і коли
Рятівник дитячих сердець
Самшит на Закарпатті потерпає від небезпечного шкідника
/ 4Три століття Марії-Терезії
26-й випуск серії "Між Карпатами і Татрами" присвятили творчості Петра Скунця
Нова форма для нашої освіти
Цьогоріч на Закарппатті має вродити все
/ 2Далеке і близьке життя Дезидерія Петнегазі
Закарпатці спільно зі словаками розробили концепцію велошляхів
Володимир Козловський: "Моя мета - потрапити на Олімпіаду в Токіо"
У деяких сім'ях пекли стілки пасочок, скільки членів родини
» Всі записи