Закарпатські бджоли в історичному аспекті

Першу згадку про бджільництво Підкарпатського краю знаходимо в книзі О. Духновича «Вулик читачів», у якій він пише, що «Мед на ужиток людей неоплатний дар Божий».

Закарпатські бджоли в історичному аспекті

Заходи, які проводили товариства пасічників Чехії і Словаччини, мали великий вплив на розвиток бджільництва на Закарпатті. Вони організовували з’їзди й проводили виставки-ярмарки.

Перше товариство бджолярів створили у В. Березному 1920 року. Згодом у 1921-му з’явилося «Крайове пчолярське об’єднання Підкарпатської Русі» в Ужгороді. З цього часу почалося піднесення розвитку бджільництва краю. Відтак 10 травня 1924-го заснували товариство «Рой», яке в саду Ужгородської учительської гімназії, що була на вул. Підградській, відкрило взірцеву пасіку. Тут проводили курси, слухачами яких стали майже 800 чоловік, а пасіку за два роки відвідало понад 4000. І процес пішов. Якщо в 1921-му в краї було 5 бджолярських товариств із 268 членами, то 1936-го – 49, в яких нараховувалось 752 члени, котрі мали 25600 бджолосімей. У період угорської окупації бджільництво на Закарпатті не отримало подальшого розвитку. Проте, дослідивши документи Держархіву області, бачимо, що в радянський період відбулися позитивні зрушення в галузі.

У 1947-му колгоспи 13 районів мали всього 12 пасік, у яких налічувалось 115 бджолосімей, а вже на кінець 1949-го таких було 117 та 1179 відповідно. Як свідчать архівні документи, 1960-й став для колгоспів піковим: 302 пасіки на 12000 бджолосімей. Завдяки цьому зібрали 276 тонн меду (по 23 кг від бджолосім’ї). Форвардом бджільництва краю був колгосп «Більшовик» с. Мала Добронь на Ужгородщині, який 1968-го мав 225 бджолородин. Це стало можливим завдячуючи пасічнику Степану Нодю.

Нині мало кому відомо, що виробництвом медової продукції займалися і машино-тракторні станції. Зокрема Ужгородська, Чопська, Сюртівська, Великоберезнянська, Перечинська, Ракошинська, Мукачівська, Свалявська, Іршавська, Воловецька, Міжгірська, Бовтрадська, Берегівська, Севлюська, Хустська, Тересвянська та Рахівська. Наприкінці 1960 року МТС ліквідували, передавши  пасіки колгоспам. Того часу в колгоспних, машинно-тракторних, радгоспних, лісокомбінатівських та фабрично-заводських бджологосподарствах працювало понад 800 досвідчених пасічників. Усі вони проходили навчання на постійно діючих курсах.

«Не стане бджіл – загине людство» – ці слова належать видатному вченому Енштейну. І дійсно, важко переоцінити роль їхніх  цілющих продуктів: меду, пилку, прополісу, маточного молочка. А Закарпаття славиться однією з найкращих у світі порід бджіл – карпатською. Особливий вклад у її вивчення та розповсюдження внесли наші вчені: кандидати сільськогосподарських наук Віктор Пилипенко та Василь Гайдар, які взяли активну участь у створенні 1965 року на околиці Мукачева в урочищі Червона гора обласного матковивідного бджолорозплідника, – оскільки на той час уже було достатньо інформації щодо цінних господарських якостей місцевих карпатських бджіл. Перший із них став тут завідуючим.

Паралельно з пасікою на Червоній горі на околиці села Вучкове Міжгірського району 1966 року створюється гірська експериментальна пасіка чистопородних карпатських бджіл. Тут пасічники час від часу проходили навчання. А ще на ній вирощували бджоломатки для колгоспних бджологосподарств.

Географія розповсюдження карпатської бджоли велика: від республік Прибалтики до Східного Сибіру, Середньої Азії та Північного Кавказу. І всюди вони показують високу медову продуктивність, одночасно дивуючи миролюбністю, спокійною поведінкою і працьовитістю (трудяться з 5.30 ранку до 22.00).

1984 року на базі обласного розплідника створили бджолокомплекс, але ненадовго, адже 1986-го він перейшов на баланс новоствореного Мукачівського племінного бджолорадгоспу. У підсумку зростає кількість племінних бджолиних маток та пакетних родин карпатських бджіл, усе більше господарств використовують «карпаток» для запилення культур закритого ґрунту та створення мобільних пасік у спеціальних бджолиних павільйонах.

Розплідник, а в подальшому Мукачівський бджолорадгосп плідно співпрацювали з різного типу бджологосподарствами, відтак число пасік в області збільшилося, а загальна чисельність бджолосімей у них досягла в 1989-му 19571, від котрих отримано 312,6 тонни меду, пильці квіткової 700 кг, прополісу 50 кг, маточного молочка 7,6 кг, бджолиного воску 9320 кг. Крім того, реалізовано 6149 бджолосімей у пакетах, у т.ч. за межі області – 3463. А от на кінець 1992-го в бджологосподарствах колгоспів, радгоспів, об’єднанні «Закарпатліс» та підсобних підрозділах заводів і фабрик налічувалося 126 пасік, де утримували 17477 бджолородин, від яких одержали 342,2 тонни меду. Слід відзначити, що того року вперше вдалося облікувати 115262 бджолородини в приватному секторі. Це стало можливим у зв’язку з уведенням талонної системи розподілу цукру й паспортизацією пасік одночасно з організацією районних товариств бджолярів-любителів.

У архівних документах знаходимо, що обласна бджолоконтора, окрім організації виробництва медової продукції, з року в рік (1970 – 1990) купувала в населення в середньому 60 тонн меду щорічно, який у подальшому надходив у роздрібну торгову мережу.

Однак колгоспне господарювання стало занепадати, указом президента в 1995-му їх ліквідували. «Натомість створили різні сільгосппідприємства шляхом приватизації майна колишніх колгоспів, – каже директор ПрАТ «Закарпатпром» Марія Дьолог. – Але й вони не могли підняти виробництво. Тоді левову частку пасік приватизували пасічники, решту роздали в рахунок заробітної плати.  Ліквідували 2012 року і Мукачівський племінний бджолорадгосп, який займався масовою репродукцією чистопородних карпатських бджіл. У вересні 1995-го наказом Закарпатського регіонального відділення фонду Держмайна України ліквідували ДП «Закарпатбджолопром» і на його базі створили ВАТ. Однак така реорганізація стан справ у галузі не покращила. Кількість бджолородин зменшувалася,  не стало  20 племінних пасік та 4-х облрозплідників.

Нині в області успішно працюють приватні племінні пасіки, продуктом яких є бджолопакети й бджоломатки для реалізації в різні регіони України та за її межами. У Мукачеві приватники об’єдналися в міське товариство пасічників, яке очолює Валерій Кречковський, котрий першим в області організував і провів у Мукачеві свято меду, яке відбувається щороку у вересні. А в Хусті на високому рівні проводяться заходи в районному товаристві, очолюваному Віктором Паппою. До речі, пасічник із Хуста Йосип Рачок власним коштом побудував у с. Вучкове, що на Міжгірщині пам’ятник… бджолі, який відкрили 2006 року на честь учених, котрі  вивчали карпатських бджіл, –  Гургена Аветисяна, Вадима Губіна, Івана Давиденка та місцевого пасічника Івана Юрика. Цей пам’ятник внесений до списку туристичних маршрутів Закарпаття. Крім того, Й. Рачок заснував свою іменну премію, якою раз у три роки нагороджуються крайові працівники галузі за вагомі досягнення у вивченні карпатських бджіл. Успішно працюють і Свалявське та Іршавське районні товариства.

Досвідчений пасічник із Ужгородщини Іван Гецянин стверджує, що без системної, наполегливої праці марно чекати хорошого результату в отриманні кінцевого медопродукту. На своїй пасіці займається виведенням маток, якість яких добре знають і за межами України.

А колишній міліціонер Віталій Плоска став чернянським пасічником, і не жалкує… «Зараз у мене є понад 200 вуликів. І, слава Богу, є чимало замовників. Пасіка дає можливість не їхати на заробітки. Не залишати сім’ю, дітей, як це робить більшість закарпатців», – каже він.

А Михайло Когутич розповідає: «Життя нашої родини давно пов’язане із бджільництвом. Пасікою, крім мене, опікуються й дружина Оксана, сини Михайло і Василь. Щорічно частину бджіл вивозимо в гори, аби мати мед із різнотрав’я. А нашою гордістю є мед із липи. Починаючи з 2008-го, беремо участь у республіканських медових ярмарках у Києві, де виборюємо призові місця. Столичним покупцям дуже подобається наш мед, тому не оминають нашої ятки».

Традицією стало проведення щороку в серпні обласного фестивалю-ярмарку «Медовий Спас». У 2016-му він відбувся вже вшосте. Мед і вино традиційно – за закарпатцями, а от сувенірами, як правило, забезпечують сусіди з Івано-Франківської та Львівської областей. До слова, ціни на мед коливаються в межах 80 – 90 грн за півлітра.

Наразі бджільництво краю перебуває на етапі досить успішного господарювання. Після тимчасового занепаду у зв’язку з розпадом Радянського Союзу у всіх бджологосподарствах відбувся поступовий приріст пасік та бджолосімей. За словами фахівців, нині на пасіках області є понад 200 тисяч бджолосімей, від яких отримують до 250 тонн меду й інших продуктів. Крім того, виробництво бджоломаток і бджолопакетів теж збільшується. Відтак продовжується ера бджільництва Закарпаття, яка стала частиною історії нашого краю.

Юрій ТУРЯНИЦЯ, краєзнавець, член НСЖУ

06 лютого 2017р.

Теги: бджоли

Альфа і омега Августина Волошина
В Ужгороді видали "Словариць" з діалектним багатством Синевирської Поляни
"Жандарми зв'язували мені руки-ноги і, повісивши вниз головою, били кийками по підошвах..."
В Ужгороді готують книжку, базовану на альбомах, знайдених на горищі будинку в Ужгороді
В Ужгороді вийшла друком книжка про посилення репресій проти мешканців Закарпаття на завершальному етапі його радянізації
Петро Шолтес: "Малюючи, завжди імпровізую, а моїм пензлем керують муза, почуття, інтуїція"
/ 1Тарас Данилич. Митець, що вийшов із народу, але залишився разом з ним
"Я кохаю тебе!": пішохідний міст в Ужгороді береже сотні "закоханих сердець"
У Керецьках на Свалявщині відкрили галерею місцевих художників
На Закарпатті попросять віддати у музей кам'яну сокиру періоду енеоліту, знайдену у Виноградові
11-й том обласної "Книги Скорботи" надійшов у навчальні заклади й біб­ліотеки Закарпаття
Як Микола Матола в умовах "дозованого повітря" формував літературні та суспільні процеси на Закарпатті
/ 1Екс-кіпер "Говерли" завершив кар'єру в угорському "Гонведі"
Закарпатські спортсмени на Красії розпочали підготовку до чемпіонату України з гірськолижного спорту на Буковелі
/ 1Не тільки золото, а й цинк та свинець можуть видобувати в Мужієві
Тонну цукерок роздадуть "миколайчики" в Ужгороді
Бути чи не бути Ізабеллі на Закарпатті?
В Ужгороді опублікують досі втрачений роман Уласа Самчука про Закарпаття
/ 1В Ужгороді говорили про закарпатську драматургію, автентику та місцеву сцену
/ 2Декілька запитань до відновлення Мужіївського золоторудника
Готуватися до 120-річного ювілею Ґренджі-Донського варто вже тепер
За кілограм сушених боровиків на Міжгірщині просять тисячу гривень – неврожай
Що "підігріє" подвоєна мінімалка: купівельну спроможність чи інфляцію?
/ 1Йосип Бокшай малював мадонн із рідних, молився на уроках і був у російському полоні
/ 3У визвольних звитягах загонів УПА відзначилися і закарпатці
» Всі записи