На верховині на Закарпатті до косовиці стає дедалі менше косарів

Літо найхарактерніше сінокісними турботами селян. Від праці в цей сезон залежить головне: як накосиш – так зимуватимеш худобу. Запас корму, зрозуміло, ліпше мати міцним, бо майбутня зима може й довго триматися. Рік, як кажуть, на рік не приходиться.

На верховині на Закарпатті до косовиці стає дедалі менше косарів

В гірській місцевості, на відміну від пониззя, косовиця стартує трішки пізніше. Як правило, на Міжгірщині дзвін кіс від клепання та мантачиння масово розпочинається у другій декаді червня. Спочатку косарі зі своїми помічниками – дітьми і жіноцтвом, яке розтрушує валки за висихання роси, сушить і гребе сіно, спільно складають у пірамідки-копиці, беруться за присадибні площі, а вже потім перебазовуються з усім сільськогосподарським реманентом високо в гори, аж у піднебесся – на шовкові полонини. Зазвичай чим угіддя ближче до хмар, тим трави слабші. Але стеблина до стеблини – та й буде копиця. Пік сіножаті традиційно наступає за маківки літа – середини липня… На жаль, цьогоріч погода не дуже виявилася на руку трудівникам полів і лук: особливо дошкуляє дощ як у червні, так і в липні. Щоправда, родючість зеленої маси виявилася нівроку. Прогнозують, що купівельна ціна на сіно буде низькою, бо запаси селяни матимуть щедрі.

Як не сумно констатувати, але не такі тепер жваві жнива у верховинському краї, як колись. У минулі часи вони були багатолюдними, а тепер, що не рік далі, то рідшають ряди людей із косами, вилами та граблями. Давно практично не залишалося жодної не викошеної зворинки, а зараз просторі, з буйними травами і легкодоступні для коней з підводами чи тракторів з причепами поля чекають і не діждуться своїх господарів. Факт парадоксальний, якщо порівнювати минулі й теперішні сінокісні умови. За колгоспного ладу в радянські часи вщент «стригли» землю за сьому, а то й десяту частину врожаю, а сьогодні, що скосив і зібрав, – усе твоє. Тим більше дивує сучасна апатія до ґаздування на самостійних ділянках, бо у велику підмогу землеробам стали зручні механічні косарки – практично кожен другий ґазда має міні-техніку.

Причини безгосподарності різні. Найперше, дається взнаки масовий виїзд горян у далекі краї на заробітки, тому й косарів не вистачає. Найняти когось за оплату – теж проблема. По-друге, а це очевидний факт, поголів’я корів щораз скорочується. В цьому переконують осиротілі толоки. Навіть із пастухами маржини стає складно – не модно, виходить, нині дітям дозирати на пасовиськах мукаючих і бекаючих тварин. Однак, що відрадно, більшає мекаючого поголів’я, себто кіз. Горяни зрозуміли, що їхнє молоко на вагу золота, бо має цілющі лікувальні властивості.

Отож не всі списали з домашніх обійсть хліви, а значить – не розлучилися з сінокосами. Спозарання до смеркання, відчуваючи солений піт селянської праці, трудяться на крутосхилах ті, хто бажає в себе на столі мати власні поживні домашні харчі – молоко, сметану, сир, бринзу, м’ясо… Хто вірний нелегкій і воднораз у деякій мірі романтичній землеробській традиції, яка передавалася з діда-прадіда.

Василь Пилипчинець

25 липня 2016р.

Теги: косовиця, верховина

/ 1Тересвянська "Лелека" проміняла життя в Польщі на пекло передової
На Закарпатті облаштували єдиний в Україні гейзер мінералки
Двоє спортсменів із Закарпаття виступатимуть на зимовій олімпіаді у складі збірної України
/ 1Закарпатці у Першій світовій війні. Фронт на Ізонцо
/ 1Винайдені снопов'язалку та швидкісний пароплав від закарпатця "запозичили" американці
Фонди обласного краєзнавчого музею поповнили нові експонати про Августина Волошина і Карпатську Україну
/ 4Лохина не для лохів. Киянка вирощує на Закарпатті американську "родичку" закарпатських яфин
Малий ростом чоловік живе без комплексів
Таки патріарх, і таки династія
/ 1Закарпатський письменник здобув літературну премію CEI Fellowship
Гірськолижники та сноубордисти провели вже третій навчально-тренувальний табір на Великоберезнянщині
У День Незалежності в Ужгороді на Народній щогодини лунатимуть фанфари та "цвістиме" 7-метровий тризуб
Побувати всередині органа
Живописець, графік, педагог і священик. Шандору Петкі виповнился би 100
Історію предків із Тячева в малюнках розповів британський художник
Черговий випуск серії "Між Карпатами і Татрами" присвятили прозі Миколи Зимомрі
Закарпатські гірськолижники та сноубордисти готуються до зимового сезону в Кострині
/ 25Не зупиняючись на досягнутому. Письменнику Василю Мулесі виповнилося 60
/ 1Віктор Мельник: "Головне, аби в країні настали мир і стабільність"
Персики на виноградівській Чорній горі родять із червня до кінця вересня
Останніми роками на Закарпатті модно називати дітей на честь святих
/ 3Трьохсотлітній Боронявський монастир має свої таємниці
Закарпатська "Лужанська-7" стала переможцем всеукраїнського конкурсу торгових марок
/ 2Михайло Сачко: "Заспівати можна й під фанеру, а в танці тебе видно як на долоні"
Різьбяр із Ужгорода презентував власні роботи в Одесі
» Всі записи