На верховині на Закарпатті до косовиці стає дедалі менше косарів

Літо найхарактерніше сінокісними турботами селян. Від праці в цей сезон залежить головне: як накосиш – так зимуватимеш худобу. Запас корму, зрозуміло, ліпше мати міцним, бо майбутня зима може й довго триматися. Рік, як кажуть, на рік не приходиться.

На верховині на Закарпатті до косовиці стає дедалі менше косарів

В гірській місцевості, на відміну від пониззя, косовиця стартує трішки пізніше. Як правило, на Міжгірщині дзвін кіс від клепання та мантачиння масово розпочинається у другій декаді червня. Спочатку косарі зі своїми помічниками – дітьми і жіноцтвом, яке розтрушує валки за висихання роси, сушить і гребе сіно, спільно складають у пірамідки-копиці, беруться за присадибні площі, а вже потім перебазовуються з усім сільськогосподарським реманентом високо в гори, аж у піднебесся – на шовкові полонини. Зазвичай чим угіддя ближче до хмар, тим трави слабші. Але стеблина до стеблини – та й буде копиця. Пік сіножаті традиційно наступає за маківки літа – середини липня… На жаль, цьогоріч погода не дуже виявилася на руку трудівникам полів і лук: особливо дошкуляє дощ як у червні, так і в липні. Щоправда, родючість зеленої маси виявилася нівроку. Прогнозують, що купівельна ціна на сіно буде низькою, бо запаси селяни матимуть щедрі.

Як не сумно констатувати, але не такі тепер жваві жнива у верховинському краї, як колись. У минулі часи вони були багатолюдними, а тепер, що не рік далі, то рідшають ряди людей із косами, вилами та граблями. Давно практично не залишалося жодної не викошеної зворинки, а зараз просторі, з буйними травами і легкодоступні для коней з підводами чи тракторів з причепами поля чекають і не діждуться своїх господарів. Факт парадоксальний, якщо порівнювати минулі й теперішні сінокісні умови. За колгоспного ладу в радянські часи вщент «стригли» землю за сьому, а то й десяту частину врожаю, а сьогодні, що скосив і зібрав, – усе твоє. Тим більше дивує сучасна апатія до ґаздування на самостійних ділянках, бо у велику підмогу землеробам стали зручні механічні косарки – практично кожен другий ґазда має міні-техніку.

Причини безгосподарності різні. Найперше, дається взнаки масовий виїзд горян у далекі краї на заробітки, тому й косарів не вистачає. Найняти когось за оплату – теж проблема. По-друге, а це очевидний факт, поголів’я корів щораз скорочується. В цьому переконують осиротілі толоки. Навіть із пастухами маржини стає складно – не модно, виходить, нині дітям дозирати на пасовиськах мукаючих і бекаючих тварин. Однак, що відрадно, більшає мекаючого поголів’я, себто кіз. Горяни зрозуміли, що їхнє молоко на вагу золота, бо має цілющі лікувальні властивості.

Отож не всі списали з домашніх обійсть хліви, а значить – не розлучилися з сінокосами. Спозарання до смеркання, відчуваючи солений піт селянської праці, трудяться на крутосхилах ті, хто бажає в себе на столі мати власні поживні домашні харчі – молоко, сметану, сир, бринзу, м’ясо… Хто вірний нелегкій і воднораз у деякій мірі романтичній землеробській традиції, яка передавалася з діда-прадіда.

Василь Пилипчинець

25 липня 2016р.

Теги: косовиця, верховина

Петро Шолтес: "Малюючи, завжди імпровізую, а моїм пензлем керують муза, почуття, інтуїція"
/ 1Тарас Данилич. Митець, що вийшов із народу, але залишився разом з ним
"Я кохаю тебе!": пішохідний міст в Ужгороді береже сотні "закоханих сердець"
У Керецьках на Свалявщині відкрили галерею місцевих художників
На Закарпатті попросять віддати у музей кам'яну сокиру періоду енеоліту, знайдену у Виноградові
Закарпатські бджоли в історичному аспекті
11-й том обласної "Книги Скорботи" надійшов у навчальні заклади й біб­ліотеки Закарпаття
Як Микола Матола в умовах "дозованого повітря" формував літературні та суспільні процеси на Закарпатті
/ 1Екс-кіпер "Говерли" завершив кар'єру в угорському "Гонведі"
Закарпатські спортсмени на Красії розпочали підготовку до чемпіонату України з гірськолижного спорту на Буковелі
/ 1Не тільки золото, а й цинк та свинець можуть видобувати в Мужієві
Тонну цукерок роздадуть "миколайчики" в Ужгороді
Бути чи не бути Ізабеллі на Закарпатті?
В Ужгороді опублікують досі втрачений роман Уласа Самчука про Закарпаття
/ 1В Ужгороді говорили про закарпатську драматургію, автентику та місцеву сцену
/ 2Декілька запитань до відновлення Мужіївського золоторудника
Готуватися до 120-річного ювілею Ґренджі-Донського варто вже тепер
За кілограм сушених боровиків на Міжгірщині просять тисячу гривень – неврожай
Що "підігріє" подвоєна мінімалка: купівельну спроможність чи інфляцію?
/ 1Йосип Бокшай малював мадонн із рідних, молився на уроках і був у російському полоні
/ 3У визвольних звитягах загонів УПА відзначилися і закарпатці
Майже тисяча млинів була на Закарпатті наприкінці ХІХ століття
Закарпатська туристична сфера очима американця
Церковна лінія Іллі Приміча не відпускає майстра ось уже 70 літ
На Закарпатті вирощували рис і арахіс, а на заводі переробляли чайний лист
» Всі записи