Вдихнути таблицю Менделєєва

Лише цього року на Закарпатті через спалення листя та сухої трави було 700 пожеж

Вдихнути таблицю Менделєєва

 

Кожної осені перед комунальниками і власниками приватних обійсть постає одна й та ж проблема – опале листя. Вивозити його на смітник люди часто не хочуть, бо це і додаткові витрати, і, на їхню думку, гаяння часу. От і спалюють його, ігноруючи сувору заборону, разом з іншою рослинністю і сміттям.

 Палиш бадилля – сплачуй 170-300 гривень штрафу

Проблема надзвичайно актуальна тепер, коли в містах і селах почалася пора листопаду. Трапляється, вулицями міст і сіл не можна пройти, не вдихнувши їдкого та дуже шкідливого для організму диму. Між тим, учені й медики твердять, що листя, яке за своєю природою є своєрідним фільтром забрудненого повітря, при згоранні виділяє масу шкідливих речовин, як-от: діоксин (та сама отрута, яка спотворила обличчя Віктора Ющенка), бензапірен та бензольні сполуки.

У підсумку дим, запах якого в  багатьох асоціюється з осінньою порою, забруднює атмосферу в 150 разів більше, ніж промислові чи автомобільні викиди. 

А якщо взяти до уваги результати досліджень чистоти повітря в тому ж таки Ужгороді, то можна лише уявити, яку дозу бруду отримують легені мешканців обласного центру вкупі з їдким димом спаленого листя.

Як розповіла «Замку» заступник начальника Державної  екологічної інспекції у Закарпатській області Оксана Фенцик, розпалювати вогнища з осіннього листя категорично заборонено. Стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні  правопорушення попереджає,  що це тягне за собою «накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Тобто фізична особа, спалюючи листя навіть на власному подвір’ї, може «влетіти» на 170-340 грн., а посадова особа (до прикладу, начальник ЖРЕРу, чиї працівники, замість того, щоб прибрати, часто просто підпалюють купи листя і сміття) – на 850-1119 грн. Інша справа, що піймати людину на «гарячому» непросто, а інакше довести її провину неможливо. «В Угорщині правила прості: на твоєму обійсті є згарище – ти й плати штраф, – розповідає Оксана Фенцик. – У нас такої практики немає. Крім того, штат екоінспекції настільки малий, що нараховує лише 28 інспекторів на всю область. Вони знаходяться в Ужгороді, тож якщо нас навіть викличуть до іншого населеного пункту, ми не зможемо приїхати так швидко, щоб упіймати палія, як кажуть, за руку».

Найбільше паліїв листя – на Ужгородщині та Мукачівщині

 За даними Державної екологічної інспекції в Закарпатській  області, за 2011 рік інспектори оштрафували за спалення листя всього 5 осіб, а цього року притягнули до адмінвідповідальності одного ужгородця, оштрафувавши його на 204 гривні. 

Натомість начальник відділу роботи зі ЗМІ територіального управління МНС України в Закарпатській області Наталія Батир повідомила «Замку», що з початку року до 1 жовтня паління листя, торішньої трави та сміття призвело у краї до 700 пожеж. І це при тому, що сезон активного осіннього прибирання тільки починається. Минулоріч за цей же період кількість таких пожеж була значно нижчою – всього 217. Це змусило працівників МНС вдатися навіть до профілактичних бесід із людьми, попереджаючи про відповідальність. 

Найактивнішу роботу проводили в Ужгородському та Мукачівському районах – там, де, судячи з викликів, люди найбільше люблять розпалювати вогнища із залишків рослин та непотребу.

У городян же інші проблеми, зокрема, мешканці ужгородських багатоповерхівок часто скаржаться, що двірники змітають листя із зелених зон у великі купи, а потім не прибирають їх, а підпалюють. Люди кажуть, що іноді не можуть відкрити вікна помешкань чи, приміром, висушити на балконі випрані речі, бо все за мить стає смердючим. Отак тліючи, листя виділяє бензапірен, що здатен викликати ракові захворювання, і вивільняє діоксини – одні з найбільш отруйних для людини речовини.

Виходів кілька. Найпростіший – залишити листя там, де воно опало. Можливо, у місті це виглядатиме не надто охайно, однак для ґрунту буде додатковим захистом від промерзання, а також природним добривом. Прибирати листя варто лише з доріг, тротуарів, а ще – зелених зон, де висіяли траву, оскільки опалі листочки можуть зіпсувати газон. Зібрані ж рослинні рештки найкраще вивозити на сміттєвий полігон. У багатьох містах на таких полігонах є спеціальні компостні ями, куди скидають усе зібране восени листя. 

Як розповів «Замку» начальник  ужгородського КШЕПу Іван Довбак, на смітнику, куди звозять непотріб з усього району, такої компостної ями немає, тому листя з вулиць обласного центру викидається туди ж, куди й інші відходи. Загалом же, його починають збирати наприкінці жовтня, зазвичай протягом двох тижнів. За цей час, за словами начальника підприємства, КШЕП щодня вивозить від 10-ти до 30-ти кубометрів опалого листя, тобто за два тижні активного листопаду – від 120 до 420 кубометрів.

Компост із листя – найкраще і найдешевше добриво

Якщо ж ви є власником приватного обійстя і не бажаєте  ані залишати листя там, де воно опало, ані вивозити його на смітник, то можна порадити третій, дуже простий і, головне, безпечний для довкілля шлях утилізації – компостування. У компості зберігається чималий запас речовин, що необхідні для росту рослин. Його можна використовувати на присадибних ділянках і в садах як добриво. Це, по-перше, збереже здоров’я людей та довкілля, а по-друге, отримаєте чудовий підживлювальний матеріал. 

Аби зробити з опалого листя компост, потрібно у спеціально відведеному місці складати рослинні рештки (це може бути листя, скошена трава, зіпсований корм, картопляне та інше бадилля, стрижні кукурудзи, кора, стара солома, плодові вичавки, попіл від спалювання гілок і навіть відходи з кухні – фруктові, овочеві, кавові й чайні залишки, газетний папір, картон, паперові рушники, молочні продукти, яєчна шкаралупа, м’ясо, кістки, риба тощо) шарами, кожен з яких пересипати ґрунтом і час від часу перелопачувати його. Компост буде готовим, коли перетвориться на однорідну темну розсипчасту масу. Використовувати його як добриво для дерев і кущів можна вже через рік після закладки.

Тетяна Літераті

07 листопада 2012р.

Теги: листя, спалення, штраф

Коментарі

«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
/ 1Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 3З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 14На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
/ 1Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 15Повернулася лікарка, яка продавала дітей
Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 2В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
» Всі записи