
2011-07-14, 10:21
У читачів є унікальна можливість — дізнатися з фотографій про хід розкопок і побачити ті мури Королівського замку, які ніхто (крім археологів, звичайно) не бачив із 17‑го і навіть давніших століть. Найближчим часом ці мури навряд чи хтось побачить, адже археологам довелося їх знову закопати — для того, щоб стіни краще збереглися.

2011-06-14, 12:37
Напевно, на світі знайдеться не так багато людей, які в дитинстві, під враженнями з прочитаних пригодницьких книжок, не бажали знайти скарб. Як виявилося, декого такі думки не покидають і в більш дорослому віці. По всьому світу тисячі людей намагаються знайти в землі, на морі, закинутих горищах цінні артефакти минувшини. Є такі люди і на Закарпатті. В Україні їх прийнято називати «чорними» археологами. Наш співрозмовник Степан стверджує, що таке визначення не підходить під його захоплення. Археологія для нього – це хобі, і в жодному разі не вид заробітку.

2011-01-25, 09:49
Неподалік від популярного гірськолижного курорту археологи натрапили на "цвинтар" часів льодовикового періоду. 150-50 тисяч років у ньому пролежали рештки мамонтів, мастодонтів та гігантського лінивця.

2010-11-12, 18:51
На будь-які розкопки мер Ужгорода Віктор Погорєлов даватиме дозвіл особисто. Про це сьогодні, 12 листопада, він заявив під час відкритого засідання Ужгородського міськвиконкому.

2010-08-12, 11:11
Волонтери з різних країн відновлюють закарпатський Невицький замок поблизу Ужгорода. Нині тут триває зміна міжнародного табору добровольців, що приїхали зі Сполучених Штатів, Іспанії, Чехії, Польщі та різних регіонів України, аби не лише побачити закарпатський замок, але й допомогти йому стати привабливішим для туристів.

2010-04-22, 13:04
За наміру створити в Колочаві ще й музей оборонної лінії Арпада, яка проходила і через село над Тереблею, ініціатор ідеї - нардеп Станіслав Аржевітін на всяк випадок запросив і саперів на розкопки колишніх бойових споруд.

2009-05-31, 07:51
Серед численних публікацій, вміщених у новому випуску "Нашого календаря" на 2009 рік, особливу увагу читачів, безумовно, приверне ґрунтовна стаття добре відомого історика-археолога Павла Пеняка "Ян Ейснер як дослідник старожитностей Закарпаття".