Учителю, чому не захистив українську?

Думаю, багатьох, починаючи від першого дня протестів за українську мову, цікавили запитання: чому так мало людей беруть участь у акціях? Де ті, хто за визначенням мав би стояти за неї? Врешті, чому так мало суспільних дискусій, публікацій, креативних рішень, партизанського маркетингу?

Учителю, чому не захистив українську?

 

Не про політиків і громадських активістів ідеться. Вони залежно від нагоди та доцільності скандували почергово «Слава!» та «Ганьба!», дехто навіть брав участь у штовханині, утім, одиниці – за переконанням, десятки – заради фото для виборів. На інше члени двох опозиційних фракцій тоді не спромоглися: ні на альтернативний законопроект, ні навіть на пояснення суті тисяч, як було сказано, поправок до схваленого в першому читанні закону. Тактика «не дати провести закон» була від початку провальною, провладні фракції плюс перебіжчики мають 240 карток, і немає на те ради.

Я про звичайних, без нардепівського мандата, людей, для яких українська мова – це не гасло і не спосіб заявити-на­­гадати про себе, а лишень повітря. Додам трошки цинізму – це хліб, врешті-решт.

Національна спілка письменників України нараховує понад тисячу членів. На офіційному сайті «інженерів людських душ» точної цифри не знайти. Сторінка припала пилом, навіть через екран комп’ютера відчувається запах гнилизни і трухлявості. Сайт НСПУ донині прикрашає портрет давно переобраного Володимира Яворівського, а останні, прости Господи, «новини» датуються… березнем 2008 року. Не полінувався, погортав письменницький довідник від А до Я – там сотні імен: від кримчанина Іси Абдурахманова до волинянина Петра Ящука.

Виникло запитання: де, чорт забирай, всі ці поети, прозаїки, драматурги, публіцисти, редактори? Чи ви чули виступи членів НСПУ в обороні української? Чи було достатньо написано статей, зроблено публічних жестів, заяв, проведено круглих столів і вуличних акцій?..

А де решта Шевченківських лауреатів? Де Борис Олійник, Дмитро Павличко, Василь Ге­­расим’юк, Роман Лубківський, Марія Матіос, Юрій Мушкетик? Де слово, яке, нас так навчали у школі, «зброя», «криця»?..

Чи є сенс у державній підтримці НСПУ, якщо в найважливіший час письменницька спілка не спромоглася стати місцем зустрічі небайдужих громадян, як це було трохи більше ніж 20 років, у пору створення «Меморіалу», Народного руху, Товариства української мови?..

До речі, де переховуються сот­­ні тисяч членів Товариства «Просвіта», очолюваного ще одним лауреатом Шевченківської премії, народним депутатом-тушкою Павлом Мовчаном? Офіс організації за 100 м від Українського дому, де протягом двох тижнів голодували патріоти. Чи лише мені здається, що просвітяни проспали весь цей час? Кращої нагоди показати се­­бе захисниками державної мови, ніж протидіяти ухваленню закону Колесніченка – Ківалова, вже не буде. Чому не гукнули просвітян на Європейську пло­­щу? Може, тому, що товариство – це фантом? До того ж із бюджетним фінансуванням.

До того ж сам Павло Михайлович мав чудову нагоду вийти з халепи – покинути групу колабораціоністів на чолі з Ігорем «чікі-пікі» Рибаковим (фракція «Реформи заради майбутнього», що висловила готовність «підтримати системні реформи» президента Віктора Януковича). Але політик Мовчан цим шансом не скористався. А Мовчан-поет промовчав…

Ще одна категорія «професійних українців», яка вдала, що її ця історія не обходить, – це учителі. Облишмо викладачів фізкультури, англійської мови чи праці. Їх скандальний Закон «Про засади державної мовної політики» шматка хліба не позбавляє. Але ж педагоги і педагогині, які викладають українську мову, мали б хоч трошки подумати, а що з ними станеться, якщо закон поч­­не діяти. Адже зрозуміло, що кількість україномовних шкіл і класів зменшиться. Далі – скорочення і біржа праці, але кому будуть потрібні фахівці з упослідженої «нерегіональної» мови.

Чомусь здавалось, що той, хто береться навчати дітей рідної мови, апріорі мав би бути неформальним уболівальником за її долю. Помилявся, на жаль.

За останніми, які вдалося знайти, даними Міністерства освіти, в Україні працює 19,9 тис. середніх шкіл, кілька тисяч університетів, інститутів, коледжів. Це значить, що в країні є до півсотні тисяч українських філологів. Потенційно це ціла армія захисників української мови. Якби кожен десятий її комбатант хоч би на день при­­йшов під Верховну Раду, коли ухвалювали закон, або вже під Український дім, було б не лише зворушливо, а й ефективно.

Але цього не сталося. Цікаво, що скажуть оті Надії Василівни та Оксани Миколаївни, коли 1 вересня їхні учні запитають: «А чому ви нічого не зробили для захисту української мови, адже ви постійно не лише кажете про її красу та милозвучність, а й закликаєте бути діяльними патріотами, гідними чину Лесі і Тараса…» Звісно, не всі мали можливість зірватись і поїхати до Києва, але ж акції проти закону КаКа були практично в кожному обласному центрі. «І де були Ви, вчителю?»…

Вахтанг Кіпіані, "Український тиждень"

04 серпня 2012р.

Теги: мова

Коментарі

kira 2012-09-12 / 22:55:42
От кого защищать УКРАIНСЬКУ мову,кто на неё нападает???!!!Я украинка,но после окончания учебного заведения попала в Россию,но украинский не за была,читаю украинскую литературу,в Советское время подписалась на бiблiотеку украiнськой лiтератури,Получила 47 томов,обещали до 100,но стали незалежнi и печатать перестали!Так кто притесняет?? Когда я училась в 5-м классе мы жили в Новочеркасске и меня просили прочитать на украинском языке ЗАПОВIТ Т.Г ШЕВЧЕНКО и никто не смеялся, не обзывал меня,а весь класс с удовольствием слушал!!!И не надо с пеной у рта орать Фарионам,Ляшкам,Яворивским и им подобным ,что украинский нужно защищать!!Нужно его с детского сада учить,выпускать книги настоящих украинцев,выпускать собственную литературу,а не переводы!!!

баранам 2012-08-21 / 23:20:30
Отак кілька вовків душать цілу кошару переляканих овець і баранів!Одних душать-інші мовчать.невіть бекати бояться.А в кожного є роги!


Спецтема
Публікації:
/ 12Святослав Вакарчук: Кому тут тюрма, кому – Дольче Віта
/ 1Трагікомедія реакцій на "трагедію" у Гельсінкі
/ 12Керівник МВС Аваков взяв у заручники всю країну - Сергій Лещенко
/ 3Марш поліцейського свавілля
/ 1Володимир Горбулін: "Європейськими мають бути не лише амбіції, а і вчинки"
/ 3Денис Бродський: Наша влада – професійні покидьки, які працюють проти нас
/ 12Mr. Petro Incognito: Порошенко витратив на тижневу відпустку на Мальдівах $500 000
/ 2"Рука Держдепу". Хто і як "рятував НАБУ"
/ 8Ренесанс кума Путіна. Медведчук отримує фінансові та політичні дивіденди як від Москви, так і від Києва
/ 1Чи переживе Верховна Рада осінь? Погляд зсередини
/ 5Директор Transparency International: Ми не бачимо розслідувань щодо чиновників та впливових і заможних людей, причетних до корупції
/ 3Країна на паузі, або Місяць на роздуми Порошенка
/ 2Заборонити не можна дозволити
Справа №1. Влада не сприяє слідству у справі розстрілу Небесної сотні
Прокачати партнерство: як «Газпром» перетворюється на спонсора українського газового хабу
/ 3Війна і бізнес. Як друзі Порошенка контролюють мільярдні замовлення Укроборонпрому. Ч.1
Е-декларації: чорний діамант Авакова, церква Матвієнка і мільйони БПП
Ювілейне. Що відбувається і чому так повільно?
Віктор Трепак: "Я передав до НАБУ докази тотальної корумпованості влади"
/ 1Фінішна пряма
/ 11Подвійне життя Президента
/ 1Петро Таланчук: Усі зусилля влади націлені на будівництво України без українців
/ 10Нафта вже по $26: Для Росії це не криза, це – П****Ц
Мурашиний "вир смерті" українського політикуму
"Губернатори" на виборах: адмінресурс партії Порошенка?
» Всі записи